Знаний в Острозі ще за життя

Томмазо Кампанелла (1568-1639)

Чотириста п’ятдесят років тому – 5 вересня 1568 р. – у калабрійському місті Стіло народився Томмазо (світське ім’я при хрещенні – Джованні) Кампанелла – італійський філософ, богослов і письменник, один із найвизначніших мислителів пізнього Відродження.

Його біографія могла б стати сюжетом десятків романів і драм. Він, син неписьменного шевця, зміг здобути духовну освіту й 14-річним вступив у чернечий орден домініканців. Головним у діяльності цього ордену – опори католицької церкви й папського престолу – було вивчення наук, поширення освіти, місіонерство і – основне – боротьба з єресями, адже справи грізної інквізиції довіряли саме монахам-домініканцям.­

Однак офіційній церкві невдовзі довелося мати немало клопоту зі своїм молодим адептом. Він не визнавав монастирської дисципліни, залишав обитель і мандрував Італією, захоплювався містицизмом і магією, мріяв про заснування ідеального для людини суспільства на землі й палко вірив, що він народжений для втілення у життя цієї мрії.

Молодого ченця чотири рази ув’язнювали, інквізиція визнавала його «підозрюваним у єресі» й засуджувала до публічного зречення від своїх поглядів. Висланий на батьківщину, він приєднався до боротьби за незалежність Італії від іспанських властей і підготував план збройного повстання, розрахований на підтримку традиційного ворога Іспанії – Османської імперії та її військового флоту.

Зраджений і вп’яте заарештований, Т. Кампанелла пройшов через допити й катування. Симулювавши безумство, він уник смертної кари й був засуджений «лише» до довічного ув’язнення. 27 років він провів у тюрмах Неаполя – і весь цей час займався літературно-науковою творчістю, написавши низку об’ємних трактатів з філософії, богослов’я, астрономії та астрології, медицини, фізики й математики, політики. За тюремними мурами він написав і найвідомішу свою книгу «Місто Сонця».

Це один із головних творів утопічного соціалізму. У цій книзі моряк-генуезець знайомить ученого монаха-домініканця із невідомою країною, де, на його (і автора) думку, панує бездоганний суспільний устрій: немає приватної власності, багатства й бідності, усі працюють, до того ж, фізична праця займає не більше чотирьох годин на добу. У вільний час кожен має можливість займатися науками, мистецтвом, тілесним удосконаленням. Це все, а також гігієна й здорове харчування, дисципліна та душевна рівновага, забезпечують усім не менше 100 років життя.

Водночас, ніякого народовладдя у Місті Сонця ми не спостерігаємо. Натомість зображена необмежена влада духовно-інтелектуальної еліти на чолі з Метафізиком – головним правителем держави і її первосвящеником. Щасливе населення під наглядом і повним контролем мудрих правителів, управлінців і священиків різних рангів. Ті регулюють і виробництво, і освіту та виховання свої підданих, і навіть їхні статеві стосунки і всі зачаття та народження майбутніх співвітчизників.

Злочини проти цієї гармонії, особливо проти державної релігії (ідеології) і властей, жорстоко карають – у цьому випадку передбачені й відлучення від богослужінь, і вигнання за межі країни, і спалення живцем (правда, не на дровах, а з допомогою пороху). Щось із цього знайоме нам із досвіду ХХ століття.

Після 27-ми років ув’язнення Т. Кампанелла був звільнений і навіть реабілітований Папою як правовірний католик, тим паче, що саме з папським престолом чернець-утопіст пов’язував утілення в життя своїх планів про ідеальний устрій на Землі.

В останні роки життя через загрозу своїй свободі та безпеці від тих же іспанських властей мислитель перебрався у Францію, під опіку всемогутнього кардинала Рішельє, відомого нам з історії про мушкетерів. У Парижі він устиг і зміг видати друком свою величезну науково-літератур­ну спадщину, зокрема грандіозний том своєї «Метафізики» – учення про головні й універсальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання людиною світу і його творця.

Оскільки Т. Кампанеллу на час виходу цієї книги у світ (1638 р.) уже офіційно вважали правовірним католиком, кожна поважна монастирська книгозбірня по всій Європі прагнула мати цю книгу на своїх полицях. Це, звичайно, стосувалося й колегіуму ордену єзуїтів у Острозі, заснованого Анною-­Алоїзою Ходкевич 1624 р.

Острозький єзуїтський коле­гіум одразу після виходу­ в світ «Метафізики» Томазо Кампанелли придбав її примірник у свою збірку. І цей екземпляр із острозьким екслібрисом зберігся до сьогодні й навіть після подорожей світом повернувся в 1980-ті роки в Острог у музейні фонди заповідника. У ювілейний рік італійського мислителя реставратор заповідника Вікторія Мазуренко саме працює над реставрацією титульної сторінки цієї книги, де й поміщений рукописний екслібрис Острозького колегіуму.

Помер Т. Кампанелла 21 травня 1639 р. у паризькому монастирі Святого Якова, споруди якого через півтора століття стануть штабом грізних якобінців – борців Великої Французької революції, що змінила світ.

Микола Манько
заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога.