Заклав міцний фундамент розвитку краєзнавчих досліджень та музейної справи

Двадцять третього квітня 1945 року в Кременці помер Михайло Андрійович Тучемський – православний церковний і освітній діяч, краєзнавець, засновник і перший керівник історичного музею в Острозі (нині – головний музей Державного історико-культурного заповідника м. Острога у замку князів Острозьких), який цього серпня відзначатиме своє перше сторіччя.

Він народився 5 (17) вересня 1872 року в селі Понебель Рівненського повіту, де його батько був парафіяльним священиком. Пізніше звідти отець Андрій був переведений у Кременець на помітну посаду духівника Волинської православної семінарії, яку він свого часу закінчував. У цій семінарії здобув середню богословську освіту і його син Михайло. Пізніше М. А. Тучемський працював учителем церковно-парафіяльної школи при Почаївській лаврі, очолював один із лаврських хорів, а після висвяти обійняв сільську парафію на Кременеччині і пов’язане з цією посадою завідування місцевою школою з викладання Закону божого. Шкільна діяльність о. Михайла, його позабогослужбові бесіди і читання для селян звернули увагу єпархіального училищного керівництва, із 1904 року він отримав призначення на посаду «наблюдателя» (спостережника, інспектора) церковно-парафіяльних шкіл Острозького повіту із зарахуванням у штат Острозького Богоявленського собору. В підпорядкуванні спостережника було 130 шкіл повіту, в тому числі і школи в Острозі – при соборі і на Новому місті. Ряд цих шкіл були відкриті чи для них збудовані нові приміщення за безпосередньої участі о. М. Тучемського. Він став справжнім наставником сільських вчителів, дбав про їх добробут, листувався з підлеглими педагогами, коли ті перебували на фронтах Першої світової війни. І серед очільників більшовицького повітового ревкому Острога, і серед керівників селянського повстання проти цього ревкому зустрічаємо сільських учителів, яких М. Тучемський свого часу наставляв на мирну працю із дітьми.

Він став одним із ініціаторів перенесення в Осторог частки мощів преподобного Федора, князя Острозького (1907 р.), ювілейних урочистостей із вшанування пам’яті фундатора академії і друкарні князя Василя-Костянтина Острозького до 300-річчя з дня його смерті (1908 р.), створення релігійно-просвітницького Братства імені князів Острозьких і відкриття при Братстві давньосховища острозьких старожитностей (1909 р.). Діяльність Братства увінчалася реставрацією замку князів Острозьких, розпочатою 1913 р., і відкриттям у ньому історичного музею, наукової бібліотеки та залу для народних читань 11 (24) серпня 1916 р. Першим завідувачем та зберігачем фондів музею та бібліотеки став о. Михайло Тучемський. У численних публікаціях в церковній періодиці він популяризував  острозьку давнину, спадщину князів Острозьких та Острозької академії. Зробив спробу встановити місцезнаходження праху князя В.-К. Острозького.

Радянським ревкомом та польською адміністрацією він був усунутий від керівництва Острозьким історичним музеєм. В останні десятиріччя життя і до останнього його дня – настоятель кафедрального собору в Кременці, у сані митрофорного протоієрея. Завдяки ініціативам і діяльності Тучемського був збережений замок князів Острозьких, унікальні писемні, речові, образотворчі та архітектурні пам’ятки їх доби, закладено міцний фундамент розвитку краєзнавчих досліджень та музейної справи в місті.  Заклав міцний фундамент розвитку краєзнавчих досліджень та музейної справи в місті.

Микола Манько
заступник директора ДІКЗ м. Острога з наукової роботи.