З прагненням будувати життя і господарську діяльність на основі правових норм
Чотириста тридцять два роки тому – 7 червня 1585 року – на подання князя Василя-Костянтина Острозького Острог отримав від короля польського і великого князя литовського Стефана Баторія грамоту на міське самоуправління згідно Магдебурзького права. У старих краєзнавчих путівниках і довідниках ця подія нерідко датується 1528 р. Насправді остання дата стосується міста Острожець (нині село Млинівського району на Рівненщині, колишній райцентр, а в давнину – резиденція князів Острожецьких, рід яких вигас у ХVІ столітті. За генеалогічною реконструкцією історика Ігоря Тесленка, князі Острожецькі – одна із молодших гілок княжого дому Острозьких).
А документ 1585 року про Магдебурзьке право Острогу вперше виявив і опублікував 35 років тому – у 1982 році – видатний український історик-джерелознавець, професор Микола Ковальський – почесний громадянин Острога (на фото).
Острог, очевидно, користувався самоуправлінням і до 1585 року. Принаймні, глава міського самоврядування Острога – носій цієї посади звався війтом – згадується ще у документах 1575 року, на що вказував сучасний історик Андрій Заєць. Першим відомим війтом нашого міста, на думку дослідника, був шляхтич Павло Малишевич-Новоселицький, який займав цю посаду і в 1593 році (тобто вже після грамоти Стефана Баторія), отже, він щонайменше 18 років очолював міське самоврядування Острога. Перший відомий нам міський голова, зазначає А. Заєць, був людиною досить заможною; наприклад, він позичав великі грошові суми навіть магнатам князям Корецьким під заставу їх сіл та маєтностей, а також іншим вельможним і високопосадовим особам.
Магдебурзьке право (ще його називають Німецьким або Тевтонським правом) сформувалося біля 1235 року в саксонському місті Магдебург на основі норм місцевого судочинства і звичаєвого права. Згідно його головних положень, городяни звільнялися від суду державних чиновників та власника міста, самостійно здій снювали судочинство (до смертного вироку включно) і управляли міським господарством та фінансами, для чого обирали главу міста, судові та виконавчі органи влади, формували поліційну службу і навіть окремі збройні формування. На українські землі Магдебурзьке право прийшло разом із німецькими колоністами – ремісниками і торговцями, що поселялися в містах Галицько-Волинської держави (Руського королівства) і отримували привілеї на самоуправління від її володарів.
Магдебурзьке право визначало порядок виборів і функціонування органів міського самоуправління, міського суду, цехових і купецьких об’єднань; воно регулювало питання ремесел, торгівлі, суспільної опіки, успадкування; воно ж визначало покарання за різні види злочинів тощо. Правда, норми права не поширювалися на жінок, бідняків, незаконно народжених, нехристиян (насамперед, євреїв) – для них існувала інша юрисдикція.
Магдебурзьке право мало велике позитивне значення в історії України. Як зазначають історики, притаманний йому демократизм, менша орієнтація на центральну владу, прагнення будувати життя і господарську діяльність на основі правових норм сприяли формуванню основ громадянського суспільства.
В останні роки День міста Острога приурочують до чергової річниці надання нашому місту Магдебурзького права.
Микола Манько.