Високий сановник займався ще й історико-краєзнавчими дослідженнями

Сто двадцять п’ять років тому – 20 березня (1 квітня) 1892 року – на 81-у році життя помер високий сановник Російської імперії (дійсний таємний радник – чин другого класу, що відповідав званню «повного» генерала роду військ) Помпей Батюшков. Пам’ять про нього збереглася насамперед завдяки десяткам років його діяльності з організації історико-краєзнавчих досліджень та охорони і популяризації пам’яток історико-культурної спадщини, в т. ч. і на Волині та стосовно Острога.
Помпей Батюшков народився 14 (26) квітня 1811 року в дворянській родині Тверської губернії і був молодшим єдинокровним (по батькові) братом видатного поета Костянтина Батюшкова (1787 – 1855 рр.), творчість якого рано обірвала важка душевна хвороба (молодший брат багато зробив для збереження і публікації його спадщини).

Понад півстоліття життя Помпея Батюшкова було віддане військовій, а потім адміністративній службі імперії – переважно на її «західних окраїнах» (Литва, Білорусь, Правобережна Україна, Забужжя), де головні зусилля русифікаторів того часу спрямовувалися на боротьбу з польським визвольним рухом (для діячів якого ці «російські західні окраїни» з їх українським, білоруським, литовським корінним людом так само були «польськими східними кресами»). Ця боротьба з «польськими інтригами» не обмежувалася лише репресіями – йшла боротьба за людські душі, в якій істотне місце займала історична пам’ять. Помпей Батюшков почергово займав посади віце-губернатора у Ковно, попечителя Віленського навчального округу, віце-директора  департаменту іноземних віросповідань в МВС, очолював церковно-бу дівельний комітет «Західного краю» (тоді було споруджено до двох тисяч православних храмів). У 1863 році він видав «Атлас народонаселения Западно-Русского края по исповедованиям», а в 1868 – 1885 роках – вісім випусків серійного видання «Памятники русской древности в западных губерниях», де вперше було зібрано малюнки, гравюри, світлини унікальних пам’яток старовини, в т. ч. і з Острога. З ініціативи і під керівництвом та редакцією П. Батюшкова дослідницький колектив (куди входив і підготував основні тексти майбутній дійсний член Всеукраїнської академії наук Микола Петров) видав серію ілюстрованих книг, які заклали підвалини розвитку історичного краєзнавства: «Холмская Русь» (1887 р.), «Волынь» (1888 р.), «Белоруссия и Литва» (1890 р.), «Подолия» (1891 р.), «Бессарабия» (1892 р.). «Волинський» том цієї серії вже в наші дні (2004 р.) був перевиданий в перекладі на українську мову. Видання Помпея Батюшкова були вагомими аргументами, коли вирішувалися питання фінансування відбудови Острозького Богоявленського собору та перших рятувальних робіт у Вежі Мурованій на Замковій горі в 1880х роках. На ці книги неодноразово посилалися пізніше діячі Братства імені князів Острозьких та засновники історичного музею в нашому місті.

Микола Манько.