Вулиця Шевченка в Острозі: архівна знахідка Володимира Марчука.

Напередодні весняних Шевченківських свят хотілося б проінформувати читачів рубрики про недавню архівну знахідку нашого колеги – старшого викладача кафедри історії ім. М. Ковальського Національного університету «Острозька академія» Володимира Марчука. У фондах Державного архіву  Рівненської області він виявив невідому досі в краєзнавчій літературі ухвалу магістрату Острога від 17 серпня 1924 р. про перейменування вулиць нашого міста. Документ і коментар дослідника до нього опубліковані у ІХ випуску «Острозького краєзнавчого збірника». Автор дав дозвіл на передрук свого матеріалу на сторінках «Замкової гори», що буде зроблено в найближчий час і, думаємо, зацікавить і дослідників-краєзнавців, і читацький зал.

Як зазначає В. Марчук, «цілком зрозуміло, що у назвах вулиць мав відобразитися факт входження міста Острога до складу Другої Речі Посполитої. Як наслідок на карті міста з’являються вулиці, названі на честь відомих польських історичних діячів». В той же час саме згаданою вище ухвалою Острозького магістрату від 17 серпня 1924 р. на карті Острога з’явилася вулиця, названа в честь нашого українського генія.

До публікації В. Марчука краєзнавці (і ведучий цієї рубрики теж в їх числі) вважали, що вулиця Шевченка в Острозі отримала цю свою назву, яку зберегла до наших днів, в роки Української Революції 1917-1921 рр. Тепер з’ясовано, що це відбулося на кілька років пізніше, тож відзначення 100-річчя події трохи відкладається.

У «Переліку вулиць м. Острога станом на 17 серпня 1924 р.» перераховано 11 вулиць і провулків «на Кідрах», що вже мали власні назви і зберегли їх після ухвали магістрату від цього дня (Стара Цвинтарна, Тиха, Зелена, Тюремна, Казармова та ін.). Крім того, перераховано вісім вулиць, що досі власної назви не мали і лише 17 серпня 1924 р. її отримали. Серед цих восьми об’єктів першим називається вулиця Шевченка – «Від Алеї Міцкевича під прямим кутом вліво».

Як зазначає краєзнавець О. Гладуненко, «до того поштові відправлення мешканців цієї частини Острога отримували за адресою «Кідри», наприклад, «будинок Балюка».

Слід відзначити, що з вулицею Шевченка пов’язані життєписи багатьох відомих родин острозької інтелігенції – лікарів, педагогів, митців, музейних працівників, кадрових військовиків. Про них можна прочитати в публікації Івана Мочерняка, підготовленій за спогадами краєзнавців – згаданого вже Олександра Гладуненка та Ярослави (з Халецьких) Бондарчук  – уродженки і жительки цієї вулиці. Там же йде мова про дитячий будинок, що працював на вулиці Шевченка в повоєнні роки і врятував не одну людську долю, про меморіальний музей генерала армії Олексія Антонова, що був відкритий на цій вулиці у 1985 р. і діяв лише кілька років.

Стаття І. Мочерняка (її можна знайти і в підшивках «Замкової гори», і на деяких електронних сайтах) має промовисту назву: «Стадіон замість цвинтаря». Адже до нашої вулиці прилягав і старий католицький некрополь нашого міста, по-варварськи знесений півстоліття тому.

У наші дні з вулицею Шевченка пов’язаний розвиток Національного університету «Острозька академія». Адже тут знахолиться викладацьке академічне містечко, зведене у 2001 р. до 425-річчя першої вітчизняної вищої школи і відзначене архітектурними нагородами. А стадіон, крім прямого призначення, іноді використовується як вертолітна площадка для перших осіб нашої держави.

На фото: полотно Ольги Яновської «Будинок Мольської в Острозі» [по вулиці Шевченка]. Пізніше цей будинок успадкувала художниця Лідія Спаська.

Микола Манько
заступник директора ДІКЗ м. Острога з наукової роботи.