Віденська звитяга європейських народів

Триста тридцять п’ять років тому – 12 вересня 1683 р. – відбулася Віденська битва. В ході цієї однієї з найважливіших в історії Європи військової події об’єднані збройні сили Речі Посполитої і Священної Римської імперії (Австрії та інших німецьких держав) на чолі з королем Польщі і великим князем Литовським Яном ІІІ Собєським розгромили османські війська великого візира Кара-Мустафи і зняли турецьку облогу австрійської столиці, що тривала майже два місяці.

Вирішальну роль у перемозі європейських народів у цій битві зіграла героїчна атака кінноти короля Собєського (уродженця замку в Олеську), що за кілька днів перед цим форсувала Дунай і зробила дводенний марш через важко прохідні пагорби віденського лісу у ворожий тил і несподівано вдарила по слабко укріпленому з цієї сторони турецькому табору.

У Відні встановлено два пам’ятники і меморіальна дошка в честь козаків Правобережної України, що брали участь в цій і наступних битвах з османами. У Відні ( і у Львові)  є пам’ятник в честь Юрія Кульчицького – українського шляхтича гербу Сас, земляка випускника Острозької академії гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного із с. Кульчиці під Самбором. Підприємець, військовик, розвідник і дипломат, він під час облоги Відня пробрався через турецький табір у розташуванні військ імператора Леопольда І і герцога Лотарингії Карла V і повернувся в столицю з герцогським листом про обіцяну  військову допомогу оточеним і новинами про швидкий прихід під Відень військ короля Собєського. Подальше життя і посмертна слава Юрія Кульчицького пов’язані із відомою більшості реальною історією (і легендами) про віденську каву.

Зазначимо, що в битві під Віднем 1683 р. взяв участь і регімент Острозької ординації, власники якої, згідно заповіту князя Януша Острозького, мали утримувати і виставляти в оборону держави 600 кінних і піших вояків.

Найближчий співробітник короля Яна Собєського (і його наступник на посаді великого гетьмана коронного) Станіслав Ян Яблоновський був правою рукою монарха і в битві під Віднем. Нащадок князів Острозьких і Заславських (через бабусю по матері княжну Софію Заславську – дружину воєводи і відомого письменника Яна Остророга), 1690 р. він успадкував від своїх родичів Конєцпольських неординатську половину міста Острога (колись частину князя Олександра Острозького і його дочки Анни-Алоїзи Ходкевич). Аж до 1875 р. ця частина (а з початку 1800-х рр. і весь Острог) залишалися власністю роду Яблоновських, що отримав від імператорів князівський титул.

Управителем Острозького замку і приписаних до нього маєтностей князів Яблоновських тривалий час був учасник битви під Віднем Ян Вільгельм Ротарій, чий трунний портрет представлений в замковій музейній експозиції, а складений ним рукописний інвентар м. Острога 1708 р. – в Музеї книги та друкарства.

Микола Манько
заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога.