Увічнені в острозьких вулицях

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня (у 2017 р. – на 21 травня). Десять років тому Указом Президента України Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року дні пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій розведено у часі. День пам’яті жертв голодоморів залишився щочетвертої суботи листопада, натомість, третя неділя травня встановлена Днем пам’яті жертв політичних репресій – «з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства».

Деякі імена жертв тоталітарного терору ХХ ст. увічнені на карті вулиць Острога. Серед них – двоє видатних вчених – дійсних членів Всеукраїнської академії наук. Уродженець нашого міста і випускник Острозької прогімназії Іоанникій Малиновський (1868 – 1932 рр.) у 1920 р. Донською ВЧК був засуджений до смертної кари (проти застосування якої боровся усе своє свідоме життя). Вирок на клопотання М. Горького  та А. Луначарського був замінений на тюремне ув’язнення, використане вченим для «польових досліджень» зі звичаєвого права та криміналістики. Недовгий час більш-менш спокійно (і так само плідно) попрацювавши на свободі, наш земляк перед смертю був позбавлений звання академіка (це звання йому повернули посмертно на зорі незалежності України). Крім вулиці, ім’я І. Малиновського носить найбільший навчально-науковий підрозділ Національного університету «Острозька академія» – Інститут права.

Інший випускник Острозької прогімназії академік-сходознавець Агатангел Кримський (1871 – 1942 рр.) був заарештований органами держбезпеки після нападу нацистів на СРСР і помер далеко від України в евакуації у тюремній лікарні.

Випускник Острозької гімназії Антін Павлюк (1899 – 1960 рр.), який разом з Євгеном Маланюком, Оксаною Лятуринською, Олексою Стефановичем належав до «Празької школи» української поезії, у 1932 р. повернувся з еміграції у Радянську Україну, щоб літературною і просвітницькою працею підтримати тодішню політику українізації. Вважалося, що він був знищений у роки Великого терору 1937 – 38 рр., але насправді невиліковно хворий А. Павлюк вижив і, за деякими даними, помер у психіатричній лікарні м. Астрахань.

Пережили сталінські табори,  вийшли на свободу і зробили безцінний внесок у літературу, науку і мистецтво нашого народу випускник Острозької гімназії мистецтвознавець Павло Жолтовський (1904 – 1986 рр.) і уродженець с. Дермань поет-перекладач Борис Тен (Микола Хомичевський) (1897 – 1983 рр.), імена яких, як і А. Павлюка, теж зустрічаємо на карті вулиць Острога.

Багатолітнім політв’язнем вже післясталінських часів був майбутній лідер Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл (1937 – 1999 рр.). Про його відвідини Острога, крім історичної вулиці, по якій розміщена Луцька вежа з Музеєм книги та друкарства, нагадує меморіальна дошка на будинку пошти.

Серед жертв політичних репресій, пам’ять про яких заслуговувала б увічнення на карті нашого міста та меморіальних дошках, назвемо: випускника Острозької гімназії, члена Української Центральної Ради і міністра ряду урядів Української Народної Республіки Валентина Садовського (1886 – 1947 рр.), що помер у Лук’янівському СІЗО в повоєнному Києві; сенатора польського парламенту від українців Острожчини в міжвоєнні роки Інокентія Гловацького, місцем поховання якого у 1940 р. стала сумнозвісна Биківня під Києвом; лікаря-естонця за походженням Петра Нокса, засудженого за медичну допомогу українським повстанцям (будинок, де він проживав, знаходиться якраз навпроти редакції «Замкової гори»).

Микола Манько

Увійти

Зареєструватися

Скинути пароль

Будь ласка, введіть ваше ім'я користувача або ел. адресу, ви отримаєте лист з посиланням для скидання пароля.