Українській гривні 20 років

Двадцять п’ятого серпня 1996 р. вийшов Указ Президента Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні», відповідно до якого вводилася в обіг гривня та її сота частина – копійка – національна валюта нашої незалежної держави. Реформа проводилася з 2 по 16 вересня 1996 р. Впродовж зазначеного періоду в обігу паралельно були купонокарбованці та гривні. З 17 вересня функціонування українських купонокарбованців у готівковому обігу припинялося. Обмін старих грошей на нові проведено за курсом 100 000:1.

Те, що національною валютою буде саме гривня, вирішили чи не одразу після появи нової держави, у 1991 р. Але гіперінфляція, яка охопила тоді країну, змусила чекати запровадження гривні ще понад п’ять років. І лише з 2 вересня новенькі банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень з’явилися в обігу. 22 серпня 2001 р. цей перелік був доповнений купюрою 200 гривень. 15 вересня 2006 р. введено в обіг банкноту 500 гривень – найвищий номінал на сьогоднішній день.

Водночас, у процесі проведення грошової реформи великого значення надавалось налагодженню карбування власної монети. Деякий час тривала дискусія щодо її назви. Пропонувалися різні версії: «шаг», «гріш», «сотий» та інші. Термін «копійка», звичний для населення з царських та радянських часів,  планувалося замінити. Спочатку затвердили назву української розмінної монети – «шаг». Українським художником В. Лопатою були виконані ескізи для монет номіналами 1, 5, 10 та 25 шагів. Однак, Постанова Президії ВР України «Про розмінну монету України» від 2 березня 1992 р. затвердила термін «копійка». Спочатку передбачалося карбування монет номіналами 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25 та 50 копійок, а також обігова монета номіналом 1 гривня. Та згодом було переглянуто кількість номіналів розмінних монет. В обіг не запроваджувалися монети номіналами 3, 15 та 20 копійок, хоча вони можуть траплятися в колекціонерів як зразки або технологічні проби.

Виготовлення розмінної монети спочатку замовили на Монетному дворі в Італії. Згодом було вирішено налагодити монетне виробництво на одному з підприємств України. Ним став Луганський патронний завод, який розпочав свою роботу в листопаді 1992 р. Тимчасове монетне виробництво на ЛПЗ не могло забезпечити виготовлення всього спектру високоякісної продукції, особливо пам’ятних і ювілейних монет. І тому було прийнято рішення про створення сучасного Монетного двору України у Києві, який розпочав свою роботу в 1998 р. З того часу карбування всіх монет здійснюється лише на власній виробничій базі із застосуванням найсучасніших технологій.

Великий інтерес серед колекціонерів мають ювілейні та пам’ятні монети. За роки незалежності України випущено біля семисот монет на різну тематику, з них 21 номінована в карбованцях (карбовані до введення гривні). Цікавим є той факт, що найперша ювілейна мельхіорова монета номіналом 200  000 карбованців «Перемога у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», яка була введена в обіг 7 травня 1995 р., стала першою монетою в історії незалежної України. Адже карбовані ще в 1992 р. розмінні копійки були введені в обіг лише 2 вересня 1996 р. Першу українську ювілейну монету виготовили на Московському монетному дворі, так як своїх потужностей не було.

Першою ювілейною монетою з гривневим номіналом була мельхіорова монета «Софіївка» номінальною вартістю 2 гривні, присвячена 200-річчю одного з кращих дендрологічних парків України, карбована на Монетному дворі Словаччини. Цікавим є той факт, що карбувати її почали в карбованцях, але довелося знищити вже готовий тираж, тому що в Україні у той час ввели в обіг гривню. Хоча нині нумізматам відомі одинадцять «Софіївок» номіналом 200 000 крб., які дивом уціліли. Вартість таких монет на нумізматичному ринку автоматично зростає в десятки, а той сотні разів.

В 1998 р. почав працювати Монетний двір Національного банку України. Першою була випущена ювілейна золота 100 гривнева монета «Київський псалтир», присвячена 600-річчю створення книги псалмів.

Освоєння нових технологій сприяло появі колекційних монет із вставками з кольорової емалі та дорогоцінного каміння. Вітчизняною нумізматичною сенсацією стало введення в обіг срібної ювілейної монети «10 років проголошення незалежності України» в 2001 р., на поверхню якої нанесено голографічне зображення. Вставка з дорогоцінного каміння вперше використана на монеті «Рік Пацюка» (введена в обіг 3 січня 2008 р.). В 2010 р. з’явилася монета зі вставками з кольорової  емалі – «20-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет України».

Ювілейні й пам’ятні монети України неодноразово ставали лауреатами і дипломантами багатьох міжнародних нумізматичних конкурсів і виставок.

В 2001 р. відбулася важлива для нашої країни нумізматична подія. Вперше українська срібна монета номіналом 10 гривень «Різдво Христове» стала переможцем Міжнародного конкурсу «Монета 2001 року» в номінації «Найбільш надихаюча монета».

НБУ, починаючи з 2001 р., започаткував свої щорічні конкурси «Краща монета року України». Переможцем 1-го конкурсу в 2005 р. стала монета «Сорочинська ярмарка». Рекордсменкою щодо вартості українських монет на сьогоднішній день, безсумнівно, є півкілограмова золота монета номіналом 500 гривень «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012», яка коштує понад півмільйона гривень. Слід зазначити ваговий діапазон українських монет: найменша – 1,24 грама, найважча – один кілограм.

Серед розмінних монет України, які колекціонери, очевидно, вже вилучили з обігу, є три найдорожчі: 2 копійки 1992 р., 5 копійок 1994 р. та обігова монета номіналом 1 гривня 1992 р. випусків. Їх вартість може варіюватися від двох до восьми тисяч гривень.

Українські колекційні монети, маючи ще зовсім коротку історію свого існування, впевнено завойовують своє місце на міжнародному нумізматичному ринку. Вони виконують, насамперед, репрезентаційну функцію, а також назавжди залишаться карбованими в металі свідками державотворчих процесів молодої Української держави.

Людмила Жуковська.