Тридцять п’ять років тому розпочалася діяльність історико-культурного заповідника м. Острога

Тридцять п’ять років тому – 11 серпня 1981 року за новим стилем (це необхідне уточнення, щоб розібратися у хронології подій) ансамбль пам’яток архітектури старовинного міста Острога та його околиць був оголошений Державним історико-культурним заповідником. Про це була прийнята спільна постанова Центрального комітету Комуністичної партії України і Ради Міністрів Української РСР, що було загальноприйнятною практикою як для центральних органів влади тогочасного Союзу РСР, так і належних до нього союзних республік, а також областей і районів. Постанову про історико-культурний заповідник м. Острога підписали перші особи Радянської України – перший секретар ЦК КПУ (він же член всемогутнього Політбюро ЦК КПРС) Володимир Щербицький і Голова Ради Міністрів (тогочасна назва уряду) Олександр Ляшко.

Князівський замок з подвір’я. Сучасний вигляд (2017 р.).

Документи про створення історико-культурного заповідника в Острозі готувалися під керівництвом тогочасного заступника Голови Ради Міністрів УРСР з соціально-гуманітарних питань Марії Орлик. Хоча цьому передувала багаторічна робота урядового апарату під керівництвом Петра Тронька, який поєднував обов’язки заступника глави  уряду з головуванням в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури, хоча в 1978 р. він був обраний академіком і перейшов на посаду віце-президента Академії наук у Києві.

Безпосереднє створення історико-культурного заповідника в Острозі урядом було доручено виконавчому комітету Рівненської обласної ради народних депутатів, яка і мала забезпечити  його фінансування (як на утримання, так і реставрацію пам’яток), необхідний штатний розпис за рахунок коштів бюджету Рівненської області. Відповідна постанова Рівненського облвиконкому датована 11 вересня 1981-го. Першим директором Державного історико-культурного заповідника м. Острога була призначена Раїса Руй, яка очолювала краєзнавчий музей із 1968 року.

Кам’яна арка в Острозькому замку.

Передбачалося, що заповідник створюється на основі Острозького краєзнавчого музею; заповіднику мали перейти як музейні фонди, так і пам’ятки архітектури, що вже були передані на той час краєзнавчому музею. Читачам «Замкової гори», звичайно, відомо, що цей музей було відкрито теж 11 серпня, тільки старим стилем  (отже, 24 серпня за новим стилем) 1916 року у відреставрованій головній вежі Замку князів Острозьких (ця пам’ятка відома в літературі ще й як Вежа Мурована). Її реставрація була здійснена в 1913 – 1914 рр. на народні пожертви, зібрані релігійно-просвітницьким і науково-краєзнавчим братством імені Князів Острозьких, а 11 (24 серпня) і є головним святом цього братства.

В музейній експозиції.

Музей в Острозі завдяки зусиллям кількох поколінь його працівників вцілів і в  роки воєн, і революцій, і чужоземних окупацій, і змін кордонів, і руйнувань пам’яток історико-культурної спадщини. Музейні працівники рятували пам’ятки минувшини, незалежно від того, представниками якого народу, релігії, мови, походження вони були. Недаремно, щонайменше 4 вулиці невеликого міста Острога носять імена музейних працівників та краєзнавців, що служили рідному місту й рідному народу. Ряд імен видатних працівників Острозького краєзнавчого музею та його правонаступника Державного історико-культурного заповідника ми знаходимо в анкетах “100 видатних острожан”. Нагадуємо передплатникам і читачам газети “Замкова гора”, що опівночі 24 серпня закінчується прийом анкет для голосування. А їх результати  будуть оголошені 4 вересня, коли на Замковій горі ми будемо відзначати 100-річчя відкриття музею в замку князів Острозьких і 35-річчя організації нашого історико-культурного заповідника.

Микола Манько
Заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога