Сумнівної честі вітати генерала Власова острожани не мали

Напередодні свят 8 і 9 травня, пов’язаних з Перемогою над нацизмом у Європі, коли ми вшановуємо пам’ять героїв і жертв тієї великої війни, до ведучого рубрики звернулися із запитанням з приводу минулорічної публікації «Замкової гори» від 23 липня 2016 р. під назвою «Як російський генерал агітував острожан співпрацювати з німецькими окупантами». В ній молода дослідниця Катерина Кравчук наводить текст публікацій із двох газет, що виходили в місті над Чорним морем за румунської окупації (газета «Молва» No156 від 13 червня 1943 р., «Одесская газета» No135 від 13 червня 1943 р.) про приїзд у Острог генерал-лейтенанта Андрія Власова. Він у німецькому полоні співпрацював з керівництвом Третього рейху, очоливши «Комітет визволення народів Росії» (КОНР) і «Російську визвольну армію» (РОА).

Нагадаємо цей текст:
Посещение генералом Власовым гор. Острога БЕРЛИН. 12. Радор. Русская газета «Заря» помещает отрывки из заметок журналиста, который сопровождал генерала Власова во время его поездки по освобожденным восточным областям.

Опубликованные отрывки относятся преимущественно к посещению генералом Власовым города Острога. В этом городе генерал Власов заявил на многочисленном собрании, что большевизм, в лице его главарей, привел русский народ к рабству и гибели цвета его сил. На присутствующих произвело большое впечатление заявление генерала Власова о враждебном, отношении всех русских эмигрантов к системе рабства, созданной Сталиным. В конце своей речи генерал Власов призвал всех присутствующих к возможно большему укреплению дружеских отношений между двумя великими народами – германским и русским.

Генерал Власов вел продолжительные беседы с городскими властями и проявил особый интерес к жизни населения, причем подал ряд советов по организации общей жизни на новых началах. Население устроило генералу Власову горячие овации с выражением симпатии и уважения.

Насамперед, відзначимо, що жодне підокупаційне періодичне видання в Рейхскомісаріаті Україна (в т. ч. і рівненська газета «Волинь») не фіксує перебування генерала Власова навесні 1943 р. ні в Острозі, ні взагалі на території цього рейхскомісаріату. Не згадується генерал-колабораціоніст і його тепле спілкування з острожанами в опублікованих щоденниках Геннадія Руя (майбутнього радянського партизана, а в 1943 р. скромного службовця міської управи Острога). Генерал-лейтенант Власов все-таки досить відома історична постать – і як популярний та авторитетний радянський воєначальник, і як – пізніше – претендент на верховну владу в постбільшовицькій Росії у випадку воєнного розгрому СРСР. Зрозуміло, кожен його крок і слово простежувалися німецькими спецслужбами. Як і радянськими, до речі. Так, завдання ліквідації А.Власова у випадку його появи в наших краях отримали, серед інших, радянська резидентура в Житомирі і загін «Победители» Дм. Медвєдєва у лісах під Рівним з його чисельною агентурою в столиці Рейхскомісаріату.

Навесні 1943 р. генерал Власов дійсно здійснив дві поїздки на окуповані східні території – в тил груп німецьких армій «Центр» і «Північ». У березні він відвідав Смоленщину, у квітні – на початку травня – окуповану частину Ленінградської області. Під час своєї другої поїздки він побував у містах Псков, Луга, Гатчина, Сольці та ін., де всюди виступав з промовами перед населенням на мітингах і в театрах. Зустрічався він і з громадськістю міста Остров (нині райцентр Псковської області). Перша оперативна база НКВС на окупованих територіях Ленінградської області з цієї нагоди навіть випустила листівку під назвою «Открытое письмо рабочих и крестьян районов Псков и Остров предателю-генералу Власову. Отвечай, изменник Власов!».

Деякі висловлювання А. Власова тих днів (про те, що сталінський режим може бути ліквідований лише спільним зусиллям німецького та російського народів, про російське національне визволення і відродження з почесним місцем Росії в новій Європі, про вільну державу народів Росії, в якій німці будуть дорогими гостями) викликали швидку реакцію нацистського керівництва і розпорядження про арешт генерала і його повернення у табір військовополонених. Арешт, правда, не відбувся, але Власову надалі заборонили виїжджати на Схід. Навіть сумнозвісний перший парад Гвардійської бригади «Русской освободительной армии» у Пскові 22 червня 1943 року відбувся без нього. Лише у вересні 1944 року він повернувся до активного політичного життя.

Отже, Острог при всьому своєму бажанні генерал Андрій Власов відвідати не міг, а в одеських передруках червня 1943 р. мова йде про його перебування у місті Остров на Псковщині.

Микола Манько