Ради наученія: 440 років першого острозького друку.

Чотириста сорок років тому – 18 червня 1578 р. – побачила світ Острозький Буквар (Азбука) – перше видання Острозької друкарні Івана Федорова (Федоровича). Це найдавніше (з відомих нам) історичне джерело, в якому є згадка про академію (училище) в нашому місті і «вчених мужів», що згуртувалися навколо неї в науково-літературний гурток для просвітницької – педагогічної та видавничої – діяльності. Наведемо повністю коротку передмову до цієї книги, надруковану на її титульному аркуші без зазначення прізвища її автора, про особу якого лише залишається робити припущення.

Всесилною десницею вышняго бога, умышленієм и промышленієм благочестиваго князя Констянтина Константиновича княжати Острозскаго, воєводы кієвскаго, маршалка земли волынскоє, старосты володимерскаго повелhвшу єму устроити дом на дhло книг печатных. К тому же єще дом и дhтем к наученію в своєм отчизном и славном градh Ост­розh, єже єсть лежащій в земли волыньстей. И избравши мужей, в божественном писаніи искусных, в греческом языцh и в латинском, паче же и в руском и пристави их дhтищному училищу. И сея ради вины напечатана сія книжка, по греческіи альфа-вита, а по рускіи аз-буки перваго ради наученія дhтскаго многогрhшным Іоанном Феодоровичем в лhто от созданія миру 1578, а от воплощенія господа нашего Исуса Христа 7086, месяца июня, 18 дня.

Буквар складався з трьох частин: 1 – Грецько-старослов’янської книги для читання, 2 – власне Букваря, 3 – Сказання чорноризця Храбра “О писменах”. Книга для читання (коротко – “Читанка”) була призначена для удосконалення навиків читання грецькою мовою. На першій її сторінці були розміщені старослов’янський та грецький алфавіти, на наступних сторінках паралельно у два стовпчики йшли тексти молитв грецькою та старослов’янською мовами. Учень читав молитву старослов’янською, а потім грецькою мовою і міг удосконалити свої знання цих мов. Грецькі тексти молитв, видані без жодної помилки, очевидно, були підготовлені великим знавцем грецької мови Діонісієм Раллі Палеологом, про якого ми вже писали в минулому випуску історичного календаря. Перший та єдиний примірник греко-слов’янської читанки був виявлений у Державній бібліотеці м. Гота (тоді – територія Німецької Демократичної Республіки) в 1961 р. Одразу з’явились перші публікації про знахідку, але ґрунтовне дослідження та опис цієї книги був зроблений та опублікований в 1968 р. німецькими вченими Гросгофом та Сіменсом. Вони слушно зауважили, що назва “Азбука”, розміщена на першій сторінці книги, не відповідає її змісту. Тому назвали цю частину книги Греко-руська церковнослов’янська книга для читання.

Друга частина книги (власне Буквар) мала титульний аркуш, який раніше не зустрічався у самостійних виданнях Івана Федорова. Можливо, що це було зроблено під впливом вчених мужів острозької академії. На титульному аркуші Букваря надрукована наведена вище  коротка передмова, у якій зазначено, що в Острозі з ініціативи князя К.-В. Острозького відкрито школу, зібрані вчителі, відкрито друкарню, і що ця книга призначена для навчання дітей.

В заключній частині книги було надруковано твір болгарського монаха ХІ ст.. чорноризця Храбра “Сказаніє како состави Святой Кирил философ азьбуку по языку словеньську и книги переведе от греческий словенский язык“. Автор переконливо доводив, що слов’янська мова рівноправна з класичними сакральними мовами (єврейською, грецькою та латинською).

Готська знахідка допомогла остаточно з’ясувати, що вже відомий науці примірник Букваря Івана Федорова, який зберігався в бібліотеці Копенгагена, теж видрукуваний в Острозі у 1578 р.

Через 400 років – у 1978 р. – в Острозі пройшла перша в історії міста велика наукова конференція – чергові Федорівські читання і було урочисто відкрито пам’ятний знак авторства Костя Присяжного на місці, де працювала академія і друкарня князів Острозьких – стелу у вигляді книги, вже в наші дні увінчану хрестом.

Микола Манько
заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога.