Протоієрей о. Георгій Яржемський (1874-1907)

Минулого року ми вже писали про світлу постать наймолодшого в історії Острозького Богоявленського собору настоятеля цієї святині. В ці дні виповнюється 145 років з дня його народження. Протоієрей о. Георгій Яржемський (2 (14) квітня  1874 р. – 14 (27) березня 1907 р.) лише пів року очолював причт і парафію головного православного храму нашого міста і навіки пішов від острожан на 33-му році життя: виконуючи найпочесніший священицький обов’язок, він сповідав і причащав хворих на інфекційну хворобу (важку форму висипного тифу) і сам став жертвою смертельної недуги.

Батьки Георгія Яржемського (священицьке подружжя у с. Кропивна Заславського (Ізяславського) повіту) майже одночасно померли в березневий місяць 1884 року, коли їх середньому сину виповнилося 10 років Після навчання у Кременецькому духовному училищі (випуск 1886 року) і Волинській духовній семінарії (випуск 1894 року) він чотири роки вчився у Московській духовній академії, яку закінчив у 1898 році зі ступенем кандидата богослов’я. Рік працював наглядачем у Клеванському духовному училищі, у 1899-1902 роках – помічником інспектора Волинської духовної семінарії у Кременці. Наступні чотири роки після висвячення в ієрейський сан був настоятелем Катерининської церкви молодого міста залізничників в Острозькому повіті, яке швидко зростало (мова про Здолбунів). 29 серпня (11 вересня) 1906 року о. Георгій Яржемський – вже протоієрей – отримав почесне призначення у наш Богоявленський собор. З цим призначенням і майбутньою співпрацею з о. Михайлом Тучемським (який на рік раніше закінчив семінарію у Кременці) пов’язувалися великі плани на майбутнє церковно-громадського і просвітницького життя нашого міста і Волинського краю в цілому. Отець Георгій головував на соборних парафіяльних зборах у вересні 1906 і у лютому 1907 рр., які подали клопотання про передачу в Острог частки мощів преподобного Федора, князя Острозького.

Попереду у причту і громади собору було дуже багато таких важливих і потрібних справ, про які ми і зараз згадуємо з вдячністю і пошаною. Це і перенесення в Острог у травні 1907 року частки мощів преподобного Федора, князя Острозького; і – тоді ж – передача в Острог п’ятисвічників 1575 року благовірного князя Василя-Костянтина Острозького; і ювілейні вшанування у лютому 1908 року пам’яті цього великого князя – фундатора Острозької академії і Острозької Біблії – до дня 300-річчя його смерті; і організація релігійно-просвітницького і науково-краєзнавчого Братства імені князів Острозьких та його давньосховища у 1909-1910 роках; і реставрація замку князів Острозьких та відкриття у ньому історичного музею у серпні 1916 року. У втіленні в життя цих задумів, безсумнівно, взяв би найактивнішу участь і молодий настоятель Богоявленського собору з вищою богословською освітою і педагогічним досвідом.

Але склалося інакше…

Часопис «Волынские епархиальные ведомости» оголосив серед випускників Волинської духовної семінарії різних років збір коштів на пам’ятник священнослужителю, що помер при виконанні службових обов’язків. Цей пам’ятник, на щастя, до сьогодні зберігся над могилою протоієрея о. Георгія Яржемського на острозькому цвинтарі по вулиці Бельмаж. «Замкова гора» вже публікувала світлини із нього, а сьогодні ми подаємо фото самого Георгія Яржемського, зроблене напередодні прийняття ним священицького сану. Знімок люб’язно надав нам колега із Рівного – відомий мистецтвознавець і музейний науковець Віктор Луц.

Микола Манько
директор ДІКЗ м. Острога.