«Пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом»

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а в ці травневі дні відзначається 73-я річниця вікопомної події – нагода згадати острозькі сторінки тих років.

Адже новий зміст свята у наші дні, як зазначає Український інститут національної пам’яті, вимагає, між іншим, «рівного вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.).

Вже в перші години після нападу нацистів на Польщу 1 вересня 1939 р. солдати із острозького гарнізону (19 полк уланів волинських) у складі Волинської бригади кавалерії Війська Польського у битві поблизу села Мокра на захід від Ченхостови цілий день успішно стримували наступ німецької танкової дивізії, підтримуваної бомбардувальною авіацією. Гітлерівці втратили понад 100 танків і бронетранспортерів. Було виграно дорогоцінний час для проведення в мобілізації в країні. Стійкий опір жертви агресії вплинув на рішення Англії та Франції оголосити війну Німеччині.

21 вересня 1941 р. під час повітряної битви за Англію уродженець Острога (в цьому році виповнюється 100-річчя з дня його народження) пілот Польських Збройних Сил на Заході Болеслав Дробінський підбив літак знаменитого гітлерівського аса Адольфа Галланда. Майбутній генеральний інспектор винищувальної авіації Люфтваффе (що за війну збив 104 літаки противника) зміг сісти на підконтрольній нацистами материковій території.

А через кілька днів велика війна прийшла на острозьку землю. Найбільшу танкову битву Другої світової війни в червні 1941 р. в літературі іноді називають «битвою в п’ятикутнику Луцьк-Рівне-Острог-Кременець-Броди». 26 червня до Острога прорвалися мотоциклетні підрозділи однієї з німецьких танкових дивізій. На свій страх і ризик генерал-лейтенант М. Лукін зняв із ешелонів на станції Шепетівка частини моторизованої дивізії, що мала відбути в район Орші-Смоленська і направив їх на Острог. Бої за Острог, що тривали до 3 липня 1941 р. і мали як оборонний, так і контрнаступальний характер, зіграли істотну роль у зриві німецьких планів «блискавичної війни» на сході і дали змогу підготуватися до двомісячної оборони столиці України.

Липень 1941 – січень 1944 р. – період нацистської окупації Острога. Це трагедія знищення ув’язнених в острозькому таборі радянських військовополонених. Це трагедія Голокосту, коли загинула острозька єврейська громада. Але це і подвиг наших земляків – мирних громадян, які в Острозі організували Комітет допомоги військовополоненим на чолі з педагогом О. Коберником. Це подвиг християн, що рятували єврейські родини чи окремих дітей і підлітків з них. Почесне звання «Праведник народів світу» присвоєне острожанам Ніні Садовнік, Софії Ніколайчук, Степану Макаревичу, Клавдії Рудюк, Федору і Лук’яну Кондратюкам та ін.

25 березня 1943 р. в точивицьких лісах почалося формування першого на острозькій узькій відділу Української Повстанської Армії, який в перші дні нараховував 6, а на 18 квітня – 65 бійців (відділ «Чорноморця» – Є. Басюка). 19 квітня повстанці прийняли перший бій з німцями і угорцями в с. Будераж, а 16 травня заатакували німецький гарнізон в замку Новомалина. На осінь-зиму 1943 р. – а це розпал боїв упівців з нацистами – Острожчина належала до Здолбунівського надрайону («Луг», «4/4») військової округи  УПА «Богун»,  до якої входили райони південної Рівненщини і Кременеччини. Саме тут, на контрольовані повстанцями території (в с. Ілляшівка Острозького району) восени 1943 р. пройшла Перша конференція поневолених народів Європи і Азії. Серед військових командирів УПА, що були пов’язані з Острогом проживанням чи навчанням – Леонід Ступницький («Гончаренко», начальник штабу УПА-Північ), Микола Андрощук («Вороний», начальник окремого відділу польової жандармерії при штабі південної групи УПА під командуванням «Енея»), Олександр Степчук («Сторчан», межирічанин, командир куреня). Псевдо «Острізький» носив один із курінних командирів на історичній Ковельщині Олексій Громадюк. Трагічна сторінка того часу – півтора десятка сіл Острозького району, спалених нацистами напередодні Покрови 1943 р. за допомогу повстанцям.

Після вигнання нацистів з Острожчини військами Першого Українського фронту (кінець січня 1944 р.) тисячі наших земляків у лавах Червоної Армії Війська Польського, Чехословацької бригади брали участь у визволенні народів Європи. Одним із символів Перемоги стала історична зустріч радянських і американських воїнів на Ельбі в квітневі дні 1945 р. Одним із учасників цієї зустрічі був житель с. Межиріч Павло Бондаренко. Цінну фотомить цієї зустрічі збережено  у фондах історико-культурного заповідника м. Острога.

Микола Манько
заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога.