Пам’ятаймо про жахливі винищення безневинних людей

Однією з трагічних сторінок історії нашого міста є масові розстріли єврейського населення нацистською окупаційною владою в роки Другої світової війни. Тисячі острозьких євреїв не дожили до того січневого дня 1944-го, коли останній окупант залишив землю, де сотні років жили та працювали їхні предки.

Ця трагедія торкнулася й тих євреїв, які проживали в інших країнах, окупованих німецькими нацистами. Вже 21 вересня 1939 року був виданий наказ про створення спеціальних єврейських кварталів (гетто) у містах, поблизу залізничних станцій. Туди ж переселяли євреїв із прилеглої сільської місцевості. Перше гетто було створено у польському місті Пйотркув-Трибунальський у жовтні 1939 року. Найбільше гетто Європи знаходилося у Варшаві. Нестача харчів, хвороби та епідемії, непосильна праця вели до значної смертності. Проте темпи знищення євреїв не влаштовували нацистів.

На проведеній 20 січня 1942 року в передмісті Берліна конференції, був винесений смертний вирок 11 мільйонам євреїв із тридцяти трьох країн Європи. Для їх знищення на території Польщі створено 6 таборів смерті. Головним із них (із використанням газових камер і крематоріїв) став побудований поблизу міста Освенцим табір знищення Аушвіц–Біркенау.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло від 1,5 до 2,2 млн. людей із 27 країн.

«Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість», – йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН, прийнятій 1 листопада 2005 року. В документі зазначено, що день 27 січня буде щорічно відзначатися як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

27 січня обраний тому, що саме в цей день 1945 року Радянська армія звільнила найбільший нацистський табір смерті Аушвіц–Біркенау (Польща). Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб уроки Голокосту назавжди збереглися в пам’яті наступних поколінь і сприяли запобіганню актам геноциду в майбутньому. Ініціаторами ухвалення документа та їх співавторами виступили понад дев’яносто держав. Вперше цей день відзначено у 2006 році.

У пам’ять шести мільйонів жертв нацизму в багатьох країнах споруджено музеї, засновано центри вивчення історії Голокосту, встановлено пам’ятні знаки і меморіали в місцях масового знищення, написано книги, знято фільми.

Музейники Державного історико-культурного заповідника теж збирають та вивчають матеріали з історії єврейської Острогіани. Накопичені матеріали популяризують через виставки, лекції. Нещодавно філателістична колекція заповідника поповнилася цікавим експонатом – українською маркою «75 років. Трагедія Бабиного Яру – біль української землі», надруковану у 2016 році на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів». Автори – Олександр та Сергій Харук.

Марія Данилюк.