Острожчина підтримала Перший Універсал

Сторіччя тому – 10 (23) червня 1917 р. – прийнято «Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по за Україною сущого». Цей документ увійшов в історію під назвою Перший Універсал. Ним – після півторавікової перерви – проголошувалася автономна державність України: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають – вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Нагадаємо, що членами нашого революційного парламенту – утвореної в березні 1917 р. Української Центральної Ради – на момент проголошення Першого Універсалу були випускники Острозької чоловічої гімназії Микола Ковальський (на верхньому фото) і Валентин Садовський (на нижньому фото), а також землевласник с. Городок під Рівним, засновник музею в цьому історичному селі, барон Федір Штейнгель.

Червневий акт Центральної Ради викликав озлоблення як реакції, так і більшості тих, хто називав себе російською демократією. Українська сторона звинувачувалася в сепаратизмі і бажанні розвалити фронт. Однак, на переговорах у Києві між міністрами петроградського Тимчасового уряду (Керенський, Терещенко, Церетелі) і керівниками Центральної Ради (Грушевський, Винниченко, Петлюра) було досягнуто компромісу – центральна всеросійська влада погодилася, щоб український представницький орган виробив установчий статут майбутньої автономної України з тим, щоб цей статут і склад майбутнього українського уряду затверджувався Петроградом.

На позицію керівників Тимчасового уряду в сторону компромісу вплинули як рух за українізацію у військових частинах на фронті і в тилу, так і селянські з’їзди в усіх повітах і губерніях населених українцями земель на підтримку Центральної Ради і автономії України. 21-24 травня 1917 р. в Житомирі відбувся Перший губернський селянський з’їзд, який представляв майже всі волості Волині і прийняв резолюції про українізацію школи, церкви та автономний устрій України. 10-11 червня Перший повітовий селянський з’їзд пройшов в Острозі. Селянський форум висловив довіру Центральній Раді і підтримав встановлення «федерації / спілки / вільних народів Росії з автономією України». З’їзд доручив Центральній Українській Раді та Всеукраїнській Раді селянських депутатів виробити статут цієї автономії. Делегати селянства Острожчини підтримали боротьбу «за найскорше замирення без анексій та контрибуцій на основах самовизначення народів» та участі представників недержавних народів у міжнародному конгресі з укладення майбутнього миру. Водночас селянський з’їзд прийняв ухвалу на підтримку створення українського війська.

Делегати з’їзду в Острозі обговорили і церковне питання – справу українізації церкви, скликання українського крайового церковного собору, демократизацію церковного життя на низовому рівні шляхом створення парафіяльних рад та виборності духовенства самими парафіянами. З’їзд одностайно ухвалив рішення про якнайшвидший перехід (з осені 1917 року) шкіл на українську мову викладання, а також резолюцію про необхідність негайної організації у м. Острозі українських учительських курсів, закликавши повітове земство асигнувати на це потрібні кошти.

Резолюція з’їзду «Про інвалідів» закликала виконавчу владу належно подбати про калік Першої світової війни: «посади – міліціонерів, побережників, вартівників по залізних і других дорогах треба віддати інвалідам. Повітове земство повинно заснувати ремісничу школу для інвалідів, щоб вони могли жити не з жебрацтва, а з власної праці».

Микола Манько