Острогіана Костя Присяжного

Рік охорони культурної спадщини в Україні – а саме ним проголошений 2018 р., що розпочався – зобов’язує нас, не чекаючи ювілейних дат, згадати про відомі і, тим більше, маловідомі постаті, причетні до вивчення, збереження і реставрації (як втіленої у життя, так і проектованої) пам’яток княжого Острога.

Серед них – архітектор, художник, реставратор і педагог вищої школи Костянтин (Кость) Васильович Присяжний. Носій цього козацького прізвища народився 15 січня 1936 р. на козацьких землях у селі з на той час не козацькою назвою – Ротфронт (нині це село Владівка Чернігівського району Запорізької області). Випускник Дніпропетровського політехнічного інституту 1956 р., спочатку він працював у цьому місті на Дніпрі, а з 1972 р. – у Львові. Там його діяльність була пов’язана з реставраційними майстернями (з яких виріс відомий інститут «Укрзахідпроектреставрація»), з викладанням на кафедрі реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Львівської Політехніки, з науковою роботою в історико-культурному заповіднику м. Белза. К. Присяжний – автор ряду реставраційних проектів і наукових публікацій у фаховій періодиці. Крім того, він був відомий і в колах поціновувачів графіки та акварелі. За реставрацію Львівської опери Кость Присяжний у складі авторського колективу був нагороджений союзною Державною премією (1986 р.). Серед інших його робіт – як самостійних, так і в співавторстві – реставрація Львівського Арсеналу і Кам’янець-Подільського костелу апостолів Петра і Павла, Скиту Манявського і монастиря бернардинів у Львові, Свірзького замку під Львовом і монастиря святого Йоакима Оссоговського у Македонії, будівля одного з трускавецьких санаторіїв.

У дослідницькому доробку Костя Прсяжного знайшлося місце і Острогіані. Він був автором проекту популярного серед острожан і екскурсантів пам’ятного знака в честь 400-річчя Острозької академії і друкарні в сучасному парку Шевченка, спорудженого в 1978 р.

А в 1980 р. він разом з колегою Богданою Урбанович готував пропозиції до реставрації Луцької вежі. При цьому вдалося виявити важливі деталі, необхідні для проведення реставраційних робіт по пам’ятці на дійсно науковому рівні: вид і розмір підйомного мосту, глибину рову та виходу із замку на оборонний ганок, ряд інших особливостей цієї історичної споруди Острога. Важливий висновок К. Присяжного про високу вірогідність збереження фундаментів міських мурів, що прилягали до вежі. Реставратор не раз вказував на заслугу тодішнього директора краєзнавчого музею Раїси Руй, яка «зуміла досягти, здавалося б, неможливого: спинити розпочату будову і відсунути готель на 8 метрів».

Крім того, К. Присяжний визначив місце знаходження давньої брами між пригородом і містом – там, де стежка від пам’ятника Шевченка спускається до дороги.

Без досліджень К. Присяжного неможливо відновити проекти відродження комплексу оборонних споруд Острога, над якими працюють ряд сучасних авторів. Він був визнаним знавцем давніх будівельних матеріалів і будівельних технологій. Його знання і лекційну майстерність свого часу могли оцінити і студенти Острозької академії.

Кость Присяжний пішов із життя 2 вересня 2015 р. Востаннє він виступав перед нами на червневих Острозьких краєзнавчих читаннях 2013 р. Текст його доповіді на тему «Луцька брама в Острозі», який підвів підсумки його багаторічних досліджень цієї унікальної пам’ятки нашого міста, можна прочитати у шостому випуску «Острозького краєзнавчого збірника».

Микола Манько.
заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога