Організатор українського національного життя нашого міста

Дев’яносто років тому – 2 червня 1927 р. – після безуспішної хірургічної операції в Варшаві на 55-му році життя помер Микола Степанович Шугаєвський – провідна постать українського національного життя нашого міста у 1920-і рр. Парламентарі від українців Острожчини тих років – Левко Маркович, Сергій Козицький – більшість часу проводили або в столиці, або на селі, де мали постійний осідок, чи в роз’їздах по виборчих округах. Тож громадська і культурна праця українців міста Острога концентрувалася в постаті природженого організатора і людини різносторонніх обдарувань, яким був М. Шугаєвський.

Він народився 1 жовтня 1872 р. на Полтавщині. В уряді Української Народної Республіки очолював департамент дошкільного виховання і позашкільної освіти Міністерства народної освіти. Після поразки української державності М. Шугаєвський обирає постійним місцем проживання наш прикордонний  Острог. Він оселився на вулиці Шевченка в будинку Балюків, працював учителем музики приватної російської гімназії, а після дозволу польської влади на відкриття української семирічної школи викладав у ній, крім музики, українську мову, літературу та історію.

Водночас М. Шугаєвський став чільним діячем Українського товариства «Просвіта» в Острозі, що охоплювало своєю діяльністю весь Острозький (пізніше – Здолбунівський) повіт, керував драматичним гуртком, дорослим та дитячим хоровими колективами «Просвіти». Плідно працював він і в галузі дитячої драматургії. Вже  після смерті М. Шугаєвського у книжковій серії «Діточа бібліотека» Львівського видавництва «Світ дитини» побачили світ три музично-драматичні твори його авторства – «Живі ляльки», «Дід Мороз», «Весела сопілка».

Одна з цих п’єс була перевидана після Другої світової війни за океаном.

Кілька тижнів тому у фонди Державного історико-культурного заповідника м. Острога було придбано книжку М. Шугаєвського «Живі ляльки» («Фантастична казка-п’єса в 4-х відслонах, зі співами й танцями»), присвячену національному вихованню української дитини. Це львівське видання 1929 р. ілюстрував класик українського образотворчого мистецтва Антін Манастирський.

Крім просвітянської діяльності, М. Шугаєвський брав активну участь у підтримці українських виборчих списків до польського сейму і сенату, представляв Острог на Луцькому православному церковному з’їзді українців Волині та Полісся. За даними польської державної поліції, він співпрацював з українським підпіллям і представляв в нашому регіоні Українську Військову Організацію полковника Євгена Коновальця. Смерть підозрюваного перервала розпочату поліційну розробку в цьому напрямі.

Червневі похорони 1927 р. перевезеного з Варшави в Острог праху Миколи Шугаєвського стали однією з найбільших маніфестацій української громадськості нашого краю тих часів. Похоронну процесію на Бельмаж супроводжували чисельні просвітянські хори із навколишніх сіл. Через рік на могилі визначного національного діяча на кошти острозької інтелігенції було  встановлено високий пам’ятник- піраміду, який, на щастя, пере жив війни і окупації.