Незабутні постаті працівників музею й історико-культурного заповідника в Острозі та їх попередників

Аполоній СЕНДУЛЬСЬКИЙ (1830–1882) – православний священик с. Сивки Острозького повіту (нині Білогірський район Хмельницької області), церковно-освітній діяч, краєзнавець, автор понад 40 нарисів про міста, містечка і села Волині, в т.ч. про Острог та інші володіння Острозьких. Спорудив у своїй парафії перший храм в честь святого Федора, князя Острозького.
  Станіслав КАРДАШЕВИЧ (1826–1887) – юрист, 25 років працював секретарем Острозького повітового суду у колишньому замку князів Острозьких і особистим секретарем маршалка Острозького повіту, збирав історичні документи із судових та приватних архівів, що лягли в основу виданої по смерті польськомовної монографії «Давня історія міста Острога. Матеріали до історії Волині» (Краків, 1913), перевиданої в наші дні бібліотекою «Волання з Волині» при острозькому однойменному римо-католицькому двомісячнику.
  Микола ТЕОДОРОВИЧ (1856 – після 1915) – церковий історик-краєзнавець, довголітній викладач Волинської духовної семінарії в Кременці, автор п’ятитомного «Історико-статистичного опису церков і парафій Волинської єпархії» – цінного джерела з історії Острога і населених пунктів Острожчини.
  Яким ПЕРЛШТЕЙН (роки життя і смерті невідомі) – педагог, науковець і журналіст, в 1840-х рр. викладав в Острозькому дворянському училищі (попереднику майбутньої гімназії). За наукові заслуги обраний членом-коресподентом Київської археологічної комісії і співробітником «Общества чтения и древностей российских» при Московському університеті; у виданнях цього товариства помістив ряд наукових статей з острозької давнини, що не втратили свого значення до сьогодні. В 1850-х рр. редагував газету «Волынские губернские ведомости» в Житомирі.
  Менахем-Мендл БІБЕР (1848–1923) – педагог і діяч єврейської громади м. Острога, літератор і дослідник острозької єврейської давнини, автор чисельних публікацій з історії острозького єврейства в періодиці і кількох окремих монографіях. В 1916 р. вітав створення музею в Острозі і подарував йому власну книгу з автографом.
  Архієпископ МОДЕСТ (Данило Стрельбицький) (1823–1902) – православний ієрарх, архієпископ Волинський і Житомирський в 1889–1902 рр., церковний історик, організатор краєзнавчих досліджень і музейної справи, засновник Волинського єпархіального давньосховища і Волинського церковно-археологічного товариства, а також церковних музеїв у Нижньому Новгороді й Холмі. Освятив у 1891 р. відбудований Богоявленський собор в Острозі.
Орест ФОТИНСЬКИЙ (1862–1931) – історик, організатор краєзнавчих досліджень і музейної справи на Волині, провідний діяч Волинського єпархіального давньосховища, Волинського церковно-археологічного товариства і Товариства дослідників Волині. Наприкінці ХІХ ст. провів наукову екскурсію в Острозі; досліджував дерманську старовину.
  Михайло ТУЧЕМСЬКИЙ (1872–1945) – волинський священик, церковний і освітній діяч, краєзнавець і музейник; в 1904–1917 рр. – спостережник церковно-парафіяльних шкіл Острозького повіту; один із організаторів релігійно-просвітницького і науково-краєзнавчого Братства імені князів Острозьких (1909), засновник і перший завідувач та хранитель історичного музею в Острозі («Музей імені князів Острозьких»).
Ілля ІВАШКЕВИЧ (1855–1920) – мировий посередник Острозького повіту, громадський діяч, краєзнавець, голова братства імені князів Острозьких з 1912 року, один з ініціаторів реставрації замку в Острозі та створення в ньому історичного музею.
Петро ПОКРИШКІН (1870–1922) – російський архітектор, дійсний член Санкт-Петербургської Академії мистецтв. Обстежував пам’ятки архітектури Волині і Холмщини. Консультант від Імператорської Археологічної комісії з реставрації замку князів Острозьких в Острозі у 1913–1914 рр.
Володимир ЛЕОНТОВИЧ (1881–1968) – доктор архітектури, основоположник української школи реставрації архітектурних пам’яток, автор проекту, керівник реставрації Вежі Мурованої ХІV ст., в Острозі, в якій 11 (24) серпня 1916 р. відкрився історичний музей. Виступив з доповіддю на відкритті музею. Керівник робіт по створенню меморіалу «Козацькі могили» під Берестечком.
Давид БИЧКОВСЬКИЙ (1874–1937) – вчитель історії в жіночому училищі імені графа Блудова, краєзнавець, співробітник і перший лектор братства імені князів Острозьких, згодом настоятель Кирило-Мефодіївського храму в Острозі.
Олександр ЖУКОВСЬКИЙ (роки життя і смерті невідомі) – технік-будівельник, безпосередній помічник волинського єпархіального архітектора В. Леонтовича під час реставрації Вежі Мурованої (замку князів Острозьких) у 1913 і наступних роках.
Михайло СТРУМЕНСЬКИЙ (роки життя і смерті невідомі) – випускник Волинської духовної семінарії і Московської духовної академії (1910–1914 рр.), в якій був залишений професорським стипендіантом. Співпрацював із Братством ім. князів Острозьких та його музеєм, досліджував його колекції. Автор першого каталогу рукописних книг із колекції музею в Острозі (Сергіїв Посад, 1916 р.) та інформації про початок роботи музею ім. князів Острозьких 11 (24) серпня 1916 р. У 1919–1920 рр. був активним членом Острозького повітового комітету з охорони пам’яток мистецтва і старовини при Острозькому музеї.
Петро ШУМОВСЬКИЙ (1902–1966) – український лікар і аматор-краєзнавець, учасник Другої світової війни в складі польської армії Андерса і битви під Монте Кассіно. З 1946 р. – лікар в Англії. Випускник Острозької чоловічої гімназії і учасник «Січі імені Івана Богуна» в острозькому замку у 1917–1918 рр. Автор монографії «Остріг» (Вінніпег, 1964).
Іван ОГІЄНКО (1882–1972) – видатний український вчений-енциклопедист, організатор освіти, державний і церковний діяч. З 1940 р. – архієпископ Холмський і Підляський Іларіон, пізніше – митрополит, предстоятель Української православної церкви в Канаді. Екстерном склав іспит на атестат зрілості в Острозькій гімназії (1903). Важливе місце в науковій спадщині вченого займають питання острозького періоду в історії української культури (ХVІ–ХVІІ ст.ст.), зокрема, острозького друкарства.
Ян ФІТЦКЕ (1909–1940) – польський археолог, дослідник і краєзнавець Волині. З 1937 р. – головний хранитель Музею Волинського товариства приятелів наук у Луцьку. У 1938 р. упорядковував колекції Музею імені князів Острозьких в Острозі, опублікував статтю про його перспективи. Розстріляний у Катині.
Йосип НОВИЦЬКИЙ (1878–1964) – визначний острозький краєзнавець, археолог, археограф, довголітній музейний працівник і завідувач історичного музею в Острозі. Випускник Московського археологічного інституту. Опублікував інвентарний опис Острога 1708 р.
Василь ГРИГОРОВИЧ (1881–1971) – острозький педагог. В роки української революції очолював органи влади Острозького повіту як комісар Тимчасового уряду та уряду Української Народної Республіки. Сприяв українізації громадського та культурного життя краю, входив до Тимчасового наукового відділу Братства ім. князів Острозьких, який спрямовував діяльність міського музею. У роки нацистської окупації обіймав посаду бургомістра Острога, сприяв фінансуванню музею та збереженню його пам’яток.
Михайло БІЛЬДІН (1923–2010) – учасник бойових дій на фронтах Другої світової війни, кавалер бойових нагород, випускник Чернівецького університету, в 1950–1962 рр. – директор Острозького краєзнавчого музею, пізніше – вчитель історії, працівнк органів державого страхування.
Григорій РАВЧУК (1895–1986) – краєзнавець і етнограф, довголітній науковий працівник Острозького краєзнавчого музею в післявоєнні роки, дослідник, пропагандист і популяризатор острозької давнини, автор чисельних краєзнавчих нарисів про Острог і його околиці в періодиці і окремими виданнями.
Прокіп СОКОЛЯНСЬКИЙ (1913–1971) – освітянин, краєзнавець. Учитель історії Острозького педагогічного училища і школи-інтернату, у 1962–1964 рр. – директор Острозького краєзнавчого музею, довголітній член його науково-методичної ради.
Олександр ШВЕД (1922–2004?) – журналіст, директор Острозького краєзнавчого музею в 1964– 1965 рр., пізніше редактор Острозької районної газети «Зоря комунізму», яка надавала свої сторінки для краєзнавчих публікацій. В наступні десятиліття працював у газетній періодиці Житомирської області.
Петро АНДРУХОВ (1924–1996) – острозький освітянин, краєзнавець і музейник. Учасник бойових дій на фронтах Другої світової війни, нагороджений бойовими медалями. Директор Острозького краєзнавчого музею в 1965–1968 рр. Ініціатор створення і перший голова Острозького науково-краєзнавчого товариства «Спадщина» імені князів Острозьких, організатор науково-краєзнавчих конференцій «Острог на порозі 900-річчя». Немало зусиль доклав для відродження Острозької академії. Її перший почесний професор і керівник центру вивчення спадщини Острозької академії.
Олексій ФРІДРІХ (1922–1976) – вчитель історії, краєзнавець, довголітній науковий працівник Острозького краєзнавчого музею, перший головний зберігач його фондів.
Павло ЖОЛТОВСЬКИЙ (1904–1986) – видатний український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства. Випускник Острозької чоловічої гімназії. Приділяв багато уваги розвитку музейної справи в Острозі і на Волині, експедиційному дослідженню пам’яток мистецтва (зокрема, іконопису) та архітектури краю, в 1950–1980 рр. постійно співпрацював з Острозьким краєзнавчим музеєм, досліджував і популяризував його пам’ятки.
Наталія КВАЩЕВСЬКА (1902–1990) – випускниця Острозької жіночої гімназії (колиш. училище графа Блудова). Працювала учителькою. З 1944 р. – прибиральниця Острозького краєзнавчого музею, з 1989 р. до виходу на пенсію у січні 1990 р. – музейний касир.
Дмитро ТАЗАРАЧЕВ (1914–1992) – учасник боїв з нацистами на фронтах Другої світової війни, кавалер ордена Слави та бойових медалей. Сторож і опалювач музейних приміщень з 1962 р. по 1978 р.
Ольга ВОЙТАЛЕВИЧ (1919 – рік смерті невідомий) – учасниця радянського партизанського руху в роки Другої світової війни в Рафалівському районі на Рівненщині. нагороджена бойовою медаллю. З 1951 р. до виходу на пенсію в 1989 р. – наглядач Острозького краєзнавчого музею. В перші роки праці у музеї брала участь у відрядженнях з метою збору експонатів.
Борис ТУРЖАНСЬКИЙ (1910–1989) – столяр за професією. Учасник бойових дій на фронтах Другої світової війни 1944–1945 рр., кавалер ордена Червоної Зірки та бойових медалей. Доглядач Острозького краєзнавчого музею 1968–1983 рр., столяр цього музею в 1983–1986 рр. В 1983–85 рр. наглядачем музею працювала його дружина Ксенія Туржанська (1918–1995).
Григорій СТРИЖАК (1932–1996) – столяр за фахом, працював у промислових та будівельних організаціях, в останні роки життя – столяром Державного історико-культурного заповідника м. Острога.
Лідія СПАСЬКА (1910–2000) – художниця; з початку 1950-х рр. для музейної експозиції в Острозі намалювала десятки полотен і малюнків на історико-краєзнавчі сюжети. Автор ікон і розписів для багатьох храмів Острога і Волині.
Лілія ЧИКАНОВСЬКА (1953–2001) – довголітній науковий працівник Державного історико-культурного заповідника м. Острога, краєзнавець, дослідник історії острозької інтелігенції ХІХ–ХХ ст., Кирило-Мефодіївського братства і Російського благодійного товариства в Острозі.
Іда СТАДНИЦЬКА (1930–2004) – закінчила Острозьке педучилище, вчителювала в початкових класах с. Вельбівне Острозького району, після виходу на пенсію працювала доглядачем Музею книги та друкарства історико-культурного заповідника.
Микола КОВАЛЬСЬКИЙ (1929–2006) – видатний український історик-джерелознавець, доктор історичних наук, авторитетний дослідник острозької давнини, один з ініціаторів проведення науково-краєзнавчих конференцій «Острог на порозі 900-річчя» та відродження вищої школи в Острозі – Національного університету «Острозька акдемія», перший її проректор з наукової роботи та завідувач кафедри історії (нині кафедра названа його ім’ям). В учнівські, студентські роки залучався до дослідницької праці в Острозькому історичному музеї, протягом серпня 1949 р. був офіційно зарахований на посаду завідувача господарством музею.
Валентин МАЗУРЕНКО (1949–2007) – фотокореспондент Острозької районної газети «Зоря комунізму» (пізніше – «Життя і Слово»), автор чисельних фоторепортажів на історико-краєзнавчі теми, заступник директора заповідника з господарської роботи в 1992-2007 рр.
Юрій БОРЧАКОВСЬКИЙ (1956–2012) – довголітній працівник Острозького шиноремонтного заводу, з 1999 р. сторож з охорони музейних об’єктів Музею книги та друкарства. Активний помічник наукових працівників у побудові музейних експозицій та виставок.
Олександр РОМАНЧУК (1949–2014) – відомий краєзнавець, етнограф, реставратор кераміки, учасник чисельних наукових експедицій, автор понад 100 публікацій у наукових збірниках, активіст товариства «Спадщина». В 1988–1995 рр. – фотограф і завідувач фотолабораторією Державного історико-культурного заповідника м. Острога, з 1995 р. – художник-реставратор по кераміці. Один із засновників Нетішинського міського краєзнавчого музею, де він працював за сумісництвом.
Анатолій НЕСТЕРУК (1959–2015) – шофер за спеціальністю, працював у галузі автомобільного транспорту ряду підприємств та організацій. З 1986 р. до 1995 р. – водій Державного історико-культурного заповідника м. Острога. Учасник багатьох музейних експедицій, які значно поповнили колекції старожитностей заповідника.
Віра ГЕРАСИМЧУК (1930-2018) – бібліограф за освітою. З 1952 р. працювала завідувачкою бібліотеки-музею ім. М. Островського, яку було створено 1950 р. у родинному будинку письменника. Після набуття бібліотекою статусу Літературно-меморіального музею М. Островського у 1970 р., В. Герасимчук багато років працювала завідувачкою того музею. З 1974 р. Вілійський Літературно-меморіальний музей перебував у складі Рівненського обласного краєзнавчого музею, а у 1987 р. переданий до Державного історико-культурного заповідника м. Острога.
Анатолій ХВЕДАСЬ (1945-2017) – музеєзнавець, краєзнавець, кандидат історичних наук. Автор першої кандидатської дисертації з історії музейної справи на Західній Волині, в тому числі в Острозі (науковий керівник – професор М. Ковальський). Автор музеєзнавчих праць, нарису та путівника “Острозький державний істоико-культурний заповідник” (Львів, 1985 р.). Довгий час працював в Острозькому краєзнавчому музеї та в Державному історико-культурному заповіднику м. Острога на посадах наукового співробітника, заступника директора з наукової роботи, директора заповідника. Викладав у Національному університеті “Острозька академія”.

Підготували М. Манько, М. Данилюк, О. Бондарчук

Увійти

Зареєструватися

Скинути пароль

Будь ласка, введіть ваше ім'я користувача або ел. адресу, ви отримаєте лист з посиланням для скидання пароля.