Михайло Коцюбинський: в Острог до Хоми

Шістдесят років тому – 1 травня 1956 року – в Чернігові помер Хома Михайлович Коцюбинський – український літературознавець і організатор музейної справи, молодший брат класика української літератури Михайла Коцюбинського (1864 – 1913 рр.) і вірний зберігач пам’яті про свого великого брата, батько літературознавця і активістки шістдесятницького руху Михайлини Коцюбинської (1931 – 2011 рр.).

Михайло Коцюбинський

Хома Коцюбинський

Хома Коцюбинський народився 7 (19) жовтня 1870 р. у Вінниці у сім’ї дрібного службовця духовного походження. Як і старший брат, навчався у Шаргородському духовному училищі (по народному – бурсі), пізніше – у Московському народному університеті на економічному факультеті (ця вища школа при вступі не вимагала ніяких документів про освіту, але й сама їх не видавала).

 

З 1896 року Х. Коцюбинський жив у Пітері, працював бібліотекарем в одному з міністерств, співпрацював у наукових і добродійних товариствах, увійшов в українське громадське життя столиці на Неві. Його було обрано секретарем Товариства видання загальнокорисних дешевих книг українською мовою і бібліотекарем Петербурзької української громади.

В січні 1901 р. за розпорядженням столичного градоначальника він – як особа причетна до антиурядової діяльності – був висланий із Петербурга на Волинь, де, щоб вижити, йому знадобилися здобуті в народному університеті знання з економіки. Він зміг отримати посаду контролера горілчаних заводів при акцизному управлінні, а в 1905 р. – навіть посаду помічника наглядача акцизних зборів і пропрацював на ній аж до евакуації 1915 року у зв’язку із загрозою австро-німецької окупації.

По революції працював директором дитячого будинку, багато зробив для збереження і увічнення пам’яті про свого старшого брата. У 1927 – 1934 рр. був засновником і першим директором Літературно-меморіального музею М.  Коцюбинського у відновленій його зусиллями родинній садибі у Вінниці, а з 1935 р. і до останніх днів життя – такого ж музею у Чернігові, теж ним заснованому. Як вказують дослідники, «Природні дані організатора дозволили Хомі Михайловичу, почавши з нуля невідому справу, вирости в професіонала-музейника». Засновані ним музеї і сьогодні є авторитетними науковими і просвітницькими осередками.

А нам цікаво відзначити, що багато років життя Хоми Михайловича перед Першою світовою війною  були пов’язані з Острогом, де він проживав, здійснюючи податковий нагляд за місцевим ректифікаційним (спиртоочисним) заводом удільного відомства і навколишніми спиртовими підприємствами, що поставляли на завод спирт-сирець. Він обирався до міського самоврядування Острога, в нашій чоловічій гімназії вчилися його сини. У листах Михайла Коцюбинського до його коханої Олександри Аплаксіної зустрічаємо згадки, що він кілька разів приїздив у Острог провідати брата і його родину.

Микола Манько, 
заступник директора з наукової роботи ДІКЗ м. Острога.