Башта Луцька

Башта Луцька – важлива ланка системи міських укріплень. Захищала місто з боку дороги на Луцьк. Будівля виконувала функції міських воріт і одночасно оборонної башти. Відноситься до самобутнього типу укріплень, який сформувався на Волині внаслідок злиття двох окремих оборонних споруд – замкових воріт і барбакана.

Складається в плані з прямокутника і овала, що було продиктовано місцем споруди в загальній системі укріплень і конкретними природними умовами. Торець прямокутної частини звернутий в бік міста. Для розширення зони флангового обстрілу башта була збудована таким чином, що всім своїм об’ємом виступала за лінію оборонних стін, які примикали до її торців. Первісно споруда була двоярусною, в кінці XVI – поч. XVII ст. надбудований ренесансовий аттик з бійницями.

Луцька вежа. Фото 2017 р.

Нині – башта триярусна, складена з пісковику на вапняному розчині, кладка армована дерев’яними перев’язями. В першому ярусі знаходився проїзд. Третій ярус – ренесансовий аттик з фігурними зубцями і ліпними розетками, які пом’якшують оборонні риси башти і надають їй характеру світської архітектури. В’їзд обрамлений порталом з тесаного каміння. В нижньому поясі аттику облаштовані бійниці у формі перевернутої замочної щілини. З внутрішнього боку в стінах башти збереглися гнізда від несучих балок дерев’яних бойових галерей.

Характерними особливостями пам’ятки є монолітна кладка кам’яних стін, раціональна форма плану, чітке і просте об’ємно-просторове рішення, поярусне розміщення бійниць в шаховому порядку, внаслідок чого не залишалося непрострілюваних ділянок перед баштою і взовж оборонних стін.

Діорама “Монастирський скрипторій” у сучасному Музеї книги та друкарства, 2017 р.

В 1913-1915 роках були здійснені ремонтно-реставраційні роботи на Луцькій і Татарській надбрамних баштах. Проїзні портали Луцької башти були закладені, аттик був поновлений. В 1963 році башта була досліджена кандидатом архітектури О.М. Годованюк, виконані консервація та роботи з реконструкції. За О.М. Годованюк вежа була відкритою, мала внутрішній проїзд, кілька ярусів внутрішніх галерей для стрільби. За проектом 1963 року в рівнях колишніх галерей виконано монолітні залізобетонні перекриття, які ділять вежу на 3 поверхи, деформуючи історичний простір. З грудня 1985 року в споруді діє музей книги та друкарства.

Адреса: вул. Папаніна, 5.