Колекція відомого вченого-нумізмата І. Г. Спаського в музейній збірці заповідника.

У грудні 1997 року для відвідувачів уперше відкрили постійну нумізматичну виставку Державного історико-культурного заповідника м. Острога (ДІКЗО). Збирання предметів нумізматики започаткувало Братство ім. князів Острозьких ще на початку XX століття. Традицію комплектування монет продовжили наступні покоління музейних науковців. Регулярне поповнення нумізматичної колекції стало можливим завдяки співпраці нашого музею з окремими організаціями, підприємствами, закладами й приватними особами. У зв’язку з цим причетним до формування нумізматичної збірки був Іван Георгійович Спаський (1904 – 1990 рр.) – історик монетної справи й грошового обігу Київської Русі, України та Росії, головний зберігач відділу нумізматики Державного Ермітажу (Санкт-Петербург). 1970 року саме він стає ініціатором передавання колекції російських монет у фонди нашого музею: «безвідплатно в постійне користування передати 204 російські монети XVIII – XX ст. з дублетного фонду нумізматики». Водночас указані музейні предмети були виключені з інвентаря Державного Ермітажу.

Згаданій колекції характерна повнота добору матеріалу й наявність рідкісних екземплярів. Усього 143 срібні та 61 мідна монети. Хронологічні межі охоплюють період з 1704 по 1927 роки. Колекція містить не лише монети обов’язкового державного карбування, але й деякі спеціальні російські випуски: для Молдавії і Валахії, Грузії, Польщі, Фінляндії, Прусії та сибірські монети. З колекцією Спаського (так її називають музейні працівники) можна ознайомитися в експозиції постійної нумізматичної виставки: від копійки та її фракцій до найбільшої грошової одиниці – срібного рубля.

Прізвище Спаського добре відоме не лише в колах музейних працівників, але і для багатьох острожан. Українець за походженням, уродженець м. Ніжина, де минуло його дитинство, юність де він почав формуватися як  особистість, як музейник і вчений.

Нумізматична виставка. Загальний вигляд.

Великий вплив на формування світогляду вченого мала його родина, яка відзначалася своєю благодійністю і добропорядністю.

Батько Георгій Іванович, ніжинський громадський і релігійний діяч, до кінця життя був священиком місцевої Свято-Миколаївської церкви. Мати Юлія Миколаївна Переяславець походила з родини священнослужителя.

У спогадах про свою родину Іван Спаський так пише: «… Наш будинок здавався мені дуже великим. 5 дітей: Євгенія, Георгій, Феодосій, Василь, Іван…». Батьки намагалися дати дітям гарну освіту.

Згодом Євгенія Юріївна Спаська (1891-1980 рр.) стала відомим етнографом, мистецтвознавцем, дослідником української, кримськотатарської, казахської та киргизької етнографії. Феодосій Спаський (1897-1979 рр.) – один із відомих культурних, наукових і релігійних діячів російської діаспори у Франції. Василь Спаський (1900 – 1945 рр.) так само, як і брат Феодосій, був студентом Православного богословського інституту в Парижі. Саме там його доля звела з молодою художницею Лідією Іванівною, яка згодом стане його дружиною.

У роки війни Василь Георгійович іде на фронт, де отримав важке поранення і згодом помер від ран. Лідія Іванівна Спаська (острозька художниця) разом із двома синами Микитою та Климом поселяться в Острозі. Так, невелике містечко на Волині стає близьким і майбутньому вченому.

І. Г. Спаський прожив нелегке, але водночас надзвичайно насичене життя. Після закінчення Ніжинського інституту народної освіти та Ленінградського університету повернувся до Ніжина. Там узяв участь у створенні Окружного краєзнавчого музею і став першим його завідувачем. 1930 р. він назавжди покидає Ніжин і переходить працювати старшим науковим співробітником до Харківського археологічного інституту. 1932 р. запрошений на роботу у відділ нумізматики Державного Ермітажу завідувачем секцією медалей.

Роки безпідставних репресій радянської держави не оминули також Івана Спаського. Його арештували, заслали до Казахстану. Згодом звільнили, але реабілітували лише 1956 року. Повернутися на улюблену роботу у відділ нумізматики Державного Ермітажу вдалося лише 1946 року. Там згодом він обійняв посаду головного хранителя. Незважаючи на важкі випробування І. Г. Спаський не лише повернувся до своєї наукової діяльності, але й досягнув у ній значних результатів. Успішно захистив кандидатську та докторську дисертації, видав монографію, сотні наукових статей. Ці досягнення внесли його ім’я до числа найвідоміших дослідників світової нумізматики.

Один із учнів Івана Спаського М. Ф. Котляр – український історик, спеціаліст з середньовічної історії України та української нумізматики так писав про свого вчителя: «… він був дійсно великим ученим, з яким, переконаний, у галузі нумізматики, історії грошового обігу середньовіччя і нового часу не міг би зрівнятися ніхто в світі». Про визнання його в світовому масштабі свідчить той факт, що одне з американських нумізматичних видань «World Cain» І. Г. Спаського назвало «одним з найбільш відомих нумізматів світу західного і східного».

Упорядковуючи нумізматичний матеріал Державного Ермітажу, Іван Георгійович передав дублетні екземпляри у фонди багатьох провінційних музеїв. До переліку потрапив і наш заповідник. Щоразу під час екскурсій, працівники музею із вдячністю згадують їм я вченого, його вагомий внесок для поповнення нумізматичної колекції нашого заповідника.

Людмила ЖУКОВСЬКА,
старший науковий співробітник відділу охорони історико-культурної спадщини,
археології і нумізматики ДІКЗО.