І все ж твори добро

Три роки тому – з 2013 р. – в світі був започаткований Міжнародний день благодійності – 5 вересня. Дату було приурочено до дня смерті (у 1997 році) славнозвісної Матері Терези, ще 1979 року нагородженої Нобелівською премією Миру «За боротьбу з бідністю та за допомогу людям». Її життєвим принципом були слова: «Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра – і все ж твори добро».

Добродійні товариства, фундації, діяльність окремих волонтерів – не рідкість в історії нашого міста Острога. Згадаємо хоча б славнозвісну пожертву князя Василя-Костянтина Острозького і його племінниці Єлизавети (Гальшки) на Свято-Троїцький монастир в Острозі та шпиталь (притулок для немічних людей) при ньому. Фактично на ці пожертви утримувалася і Острозька слов’яно-греко-латинська Академія – викладачі і науковці нашої першої вищої школи нерідко ставали посадовими особами цієї фундації князів Острозьких та її маєтностей, і це був спосіб їх винагороди за наукову, літературну та педагогічну працю.

Добродійність була одним із напрямків діяльності церковних братств Острога у різні часи, в тому числі Кирило-Мефодіївського братства, братства імені князів Острозьких, братства при Воскресенській Новоміській церкві.

А розквіт добродійних товариств в Острозі припадає на 1920 – 1930 рр., коли місто зберігало свій багатонаціональний і багатоконфесійний характер і в той же час його городяни отримали можливість користуватися певними політичними і громадськими свободами Другої Польської Республіки. В цей час в Острозі і в Острозькому (з 1925 р. – Здолбунівському) повіті працювало понад 10 товариств і організацій добродійного характеру, побудованих переважно за релігійно-національною ознакою.

Так, активісти «Просвіти» зареєстрували Українське допомогове товариство. Воно нараховувало понад 150 членів, його головою спершу був Юрій Бичецький, а пізніше Юрій Іванов, членами правління Галина Габітова, Микола  Ковальчук, Михайло Білоус.

Плебанія римо-католицького костелу в Острозі була резиденцією Польського добродійного товариства, зареєстрованого 31 серпня 1926 р. Товариство очолював відомий лікар Піотр Паславський, до правління входили настоятель костелу о. Юзеф Пташинський та дружина директори гімназії п. М. Лисекова.

Ще раніше в Острозі постало міське відділення загально-польського Російського благодійного товариства (РБТ). Його створили російські інтелігенти міста, що перед тим були переважно активістами Острозького Кирило-Мефодіївського братства – православні церковні братства не визнавалися польським законодавством юридичними особами. Відділення РБТ в Острозі зареєструвалося 28 червня 1924 р., очолив його ще один відомий острозький лікар Степан Храневич. Товариство мало власний, кажучи по-сучасному, офіс – там, де нині будівля РАГСу. Крім бібліотеки театрально-концертного залу, воно надало приміщення і приватному музею Йосипа Новицького.

Найбільше, звичайно, в Острозі було єврейських благодійних товариств і організацій. Адже євреї складали більшість населення міста, а дух взаємодопомоги і підтримки співплемінників був притаманний їм здавна. Серед цих об’єднань назвемо Товариство опіки над єврейськими сиротами і залишеними дітьми із власним Будинком сиріт (засноване 1924 р., голова Софія Фрішберг); Товариство «Гемілус Хесед», що надавало допомогу безпроцентним громадським позичковим касам (керівники Аврум – Арон Фінкельштейн і Марія Гольберт), а також Товариство охорони здоров’я єврейського населення (ТОЗ), очолюване секретарем єврейської міської громади Хаїмом Давидзоном. ТОЗ утримував власну лабораторію, лікаря, що відвідував хворих вдома, станцію опіки матері та дитини, зубопротезний кабінет, організовував літні дитячі табори, харчування 40 найбідніших дітей у віці 4 – 7 років і додаткові сніданки (молоко, булочка) для 250 школярів.

А про багатонаціональне Товариство боротьби з туберкульозом в Острозі та його заслуги у боротьбі зі страшною недугою людства ми вже мали можливість писати на сторінках нашого історичного календаря.

Микола Манько.