Досліджуючи «глибини» століть З нагоди 100-річчя відкриття історичного музею в Острозі

Державний історико-культурний заповідник міста Острога (ДІКЗО) провів ювілейну наукову конференцію. Бо правонаступником музею, відкритого 24 серпня 1916 року, і є якраз цей комунальний заклад.

Це справді був непересічний захід. Бо, дякуючи виступаючим, ми могли «заглянути» у такі історичні далі, яких і не досягнеш одразу, не одразу й віднайдеш, яких і не сподівалися. Перед нами ніби зримо поставав давній-давній Острог, до образу якого ми й не звикли. Бо вірили отим «казкарям», «байкарям», які нам просторікували про «гострі роги», «тупі лоби» тощо.

 

Насправді, істина виявилась далекою од того виду Острога, який буцімто був оточений ровом із водою… Він мав зовсім інший вигляд. Отак від нашарувань темних віків і проступає справжнє обличчя нашого міста в давнину. Багато для цього зробили археологи. Тому чималу частину конференції було присвячено саме їхнім дослідженням. Про них повідали Богдан Прищепа (на нижньому фото), кандидат історичних наук (к.і.н.), доцент кафедри історії України Рівненського державного гуманітарного університету («Нові дослідження замку ХV – ХVІІ ст. в Острозі»), Василь Чекурков, керівник клубу «Юний археолог» Рівненського міського Палацу дітей та молоді («Археологічні дослідження міст Волині доби князів Острозьких у період незалежності України»), доповнив Віктор Атаманенко, к.і.н., доцент кафедри історії ім. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» (НаУОА).

Доповнювали їхні розповіді вже на основі документальних джерел Тарас Вихованець, заступник директора з наукової роботи Нетішинського міського краєзнавчого музею («Данина «плітчизна» на Острожчині в першій половині ХVІІ століття»), Віталій Бондарчук, здобувач кафедри релігієзнавства та теології НаУОА («Використання Іпатієм Потієм персоніфікованої критики проти Христофора Філарета»), Володимир Марчук, к.і.н., старший викладач кафедри історії ім. М. П. Ковальського НаУОА («Лікві дація францисканського монастиря в Межирічі Острозькому в 1866 році»), Микола Близняк, к.і.н., доцент кафедри історії ім. М. П. Ковальського НаУОА («Пожежі та пожежна безпека в Острозі у др. половині ХІХ ст.»). Цікавими були повідомлення про книги, які походять з Острога Ірини Ціборовської-Римарович, к.і.н., старшого наукового співробітника відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського («Кни гозбірня Острозького єзуїтського колегіуму – історико-культурна пам’ятка доби Контрреформації в Україні») та Поліни Скурко, наукового співробітника Центральної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа Національної академії наук Білорусі («Дивовижні й неочікувані: острозькі стародруки Білорусі, їх міграції та читачі»), причому остання повідала про все це білоруською мовою, що ні в кого з учасників конференції не викликало заперечень.

Про події нелегкого ХХ ст. повідали Тетяна Самсонюк, к.і.н., головний спеціаліст відділу використання інфор мації документів Державного архіву Рівненської області («Поляки Волині в умовах становлення більшовицького режиму вересня 1939 – червня 1941 рр.»), Андрій Смирнов, к.і.н., доцент кафедри історії ім. М. П. Ковальського НаУОА («Спогади  Федора Інтергойза як джерело з історії Голокосту на Острожчині»), Микола Руцький, член Національної спілки письменників України, з Нетішина («Мої університети в Острозькому музеї-заповіднику»). До речі, виступ Миколи Миколайовича присутні вислухали із великим зацікавленням, адже він розповідав про події, які відбулися у стінах старовинної Вежі Мурованої, в якій якраз і проходила конференція. Також порадував усіх виступ Дмитра Пугача, який щойно став студентом Львівського державного університету імені Івана Франка. Його повідомлення про докумен тальну спадщину острозьких родин (на прикладі Володимира Шмідта) було підготовлено на рівні якісної дипломної роботи.

У конференції взяли участь знавці історії, в основному, з тих місць, що свого часу входили у сферу інтересів або володінь славетних князів Острозьких. Тож було про що погомоніти науковцям і під час перерв, і під час круглого столу, й обмінятися думками про щойно видані матеріали наукового збірника. Одразу ж виявилось, що його наклад не відповідає запитам, бо багато хто хотів би придбати ще один примірник, окрім подарованого. Крім нього, всі учасники також отримали гарний кольоровий буклет (про нього ми розповімо в одному з наступних номерів нашої газети) до знаменної дати, програму заходу та запрошення на ювілейні урочистості.

Потрібно відмітити також, що конференція почалася з гарних вітань працівникам ДІКЗО та нашим гостям, які виголосили міський голова Олександр Шикер (на верхньому фото), помічник генерального директора Національного художнього музею України, директор Донецького обласного художнього музею до 2016 року Галина Чумак, а також вітав учасників конференції господар – директор заповідника Сергій Кибкало. Чимало повідав (у перервах між виступами) про колишніх та нинішніх працівників музею, події, які відбулися протягом сторіччя, зробив важливі коментарі до виступів заступник директора заповідника з наукової роботи Микола Манько.

Олександр Гладуненко.

Увійти

Зареєструватися

Скинути пароль

Будь ласка, введіть ваше ім'я користувача або ел. адресу, ви отримаєте лист з посиланням для скидання пароля.