До ювілейної дати – сім років

Василь-Костянтин Острозький.

Не так вже й багато часу залишилося до найбільшої після 900-ліття з часу першої писемної згадки про Острог (відзначалося у 2000 р.) ювілейної дати в історії нашого міста – 500-річчя з дня народження великого просвітителя князя Василя-Костянтина Острозького. Вчені вже в основному зійшлися на думці, що роком його народження був 1526 р.; а щодо дня народження – тут ще залишилося місце для обговорень. Якщо не знайдуться (а це маловірогідно) нові свідчення архівних документів, то датою народження фундатора Острозької академії і друкарні вважатиметься 2 (15) лютого 1526 р. Відповідно, визначний ювілей припаде на лютий 2026 р.

Тривалий час в історичній літературі дата народження князя Василя-Костянтина Острозького коливалася між 1524 і 1527 роками. В минулому деякі дослідники орієнтувалися на нібито надгробок князя із написом «Родися в граді своєм Туровє літа Божія нароженя 1527» – пізніше з’ясувалося, що цей надгробок не є автентичним. Визначна історична пам’ятка «Острозький літописець» називає той же 1527 рік, але інше місце народження нашого героя: «Князю Костантину родися син Василій в Дубні».

Найвідоміший із сучасних польських істориків, що займається династією Острозьких, – Томаш Кемпа – вважає, що князь народився у другій половині 1524 чи на початку 1525 років, бо у лютому 1541 року король Сигизмунд І Старий визнав його повнолітнім і правоздатним до управління батьковою спадщиною, тобто йому мало вже виповнитися 16 років. І вже на початку нашого тисячоліття (2002 рік) російський історик Леонід Соболєв заявив про знахідку ним точної дати народження князя – 2 лютого 1526 року. Цією архівною знахідкою виявився запис у Литовській метриці свідчення княгині Олександри Слуцької – другої дружини князя Костянтина Івановича Острозького – на судовому процесі 11 січня 1541 року.

Цей судовий процес мав з’ясувати час, коли виповниться повноліття її сина. Тож вдова великого гетьмана литовського підтвердила, що затверджений королем заповіт покійного її чоловіка від 1528 року передбачив настання повноліття молодшого сина по досягненню ним не 16-річного, а 15-річного віку.

Повноліття має настати поточного 1541 року «О теперішнім святє о Громницях близ о прішлих». Громниці – це народне свято переходу від зими до весни, аналог християнського свята Стрітення Господнього. За юліанським церковним календарем Стрітення відзначається 2 лютого, а за дійсним до кінця ХХІ століття григоріанським літочисленням, з різницею у 13 днів, це 15 лютого. Однак, однозначно вважати датою народження князя Василя-Костянтина 2 (15) лютого не можна, – вказує історик Василь Ульяновський, коментуючи архівну знахідку Леоніда Соболєва. Фраза «о Громницях» означає, що ця подія сталася впродовж свята, що відзначалося церквою більше тижня; слова «Близ о прішлих» означають, що це сталося ближче (через пару днів) після самого дня Стрітення, а не наприкінці святкового тижня. Втім, зазначає В. Ульяновський, чіткість у даті народження важливого значення для сучасників Василя-Костянтина не мала, як вона має у наші дні. Тож вже 11 січня 1541 року (майже на місяць раніше вказаного у заповіті терміну) король і великий князь визнав, що Василь-Костянтин Острозький досяг повноліття, тобто передбаченого батьковим заповітом 15-річного віку, і йому може бути виділена і передана у власність половина маєтностей князя Костянтина Івановича.

Микола Манько
директор ДІКЗ м. Острога