Брати Волинські з Острозької гімназії

Петро Волинський

Сто двадцять п’ять років тому – 1 (13) лютого 1893 р. – народився відомий український літературознавець   і педагог, доктор філологічних наук, професор Петро Костянтинович (Костьович) Волинський.

Його мала батьківщина – історичне містечко Олика під Луцьком. Середню освіту майбутній вчений здобув в Острозькій гімназії, яку закінчив у 1912 р., а далі навчався у Ніжинському історико-філологічному інституті, де у 1916 р. отримав диплом про вищу освіту. Відтоді він вчителював, працював у Науково-дослідному інституті педагогіки, а з 1929 р. понад пів століття ( з перервою на Другу світову війну, учасником якої був наш земляк) викладав у Київському педагогічному інституті, де з 1947 по 1976 рік очолював кафедру української літератури.

Наукові питання, які досліджував П.К. Волинський, стосувалися проблем теорії літератури та історії української літератури XIX ст. (творчість Івана Котляревського, українських поетів-романтиків, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших). Ним були опубліковані ряд наукових монографій і підручників для вищої школи. А шкільний підручник «Українська література» для 8 класу, співавтором якого був випускник Острозької гімназії, витримав 20 (!) видань – а це багатомільйонний наклад.

Микола Волинський

Відомим вченим-дослідником української літератури XX століття був його син Кость Петрович Волинський (1922-2007 р.) – кандидат філологічних наук, фронтовик, науковець академічного Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка.

Як відомо читачам «Замкової гори», в Острозі в наші дні є вулиця Братів Волинських. Старший брат Петра Костьовича Волинського Микола (народився в Олиці 23 березня (4 квітня) 1890 р.) теж навчався в Острозькій чоловічій гімназії, яку закінчив 1910 р. Свого часу відомий історик-джерелознавець Юрій Мицик (учень професора Миколи Ковальського) опублікував лист острозького гімназиста Миколи Волинського редактору провідного в той час українського часопису «Літературно-науковий вісник» Михайлу Грушевському – майбутньому голові Центральної Ради. Нижче наведемо повний текст цього короткого листа опублікований у журналі «Український історик», розміщений на особистому сайті Юрія Мицика.

1910, січня 10( 1909, грудня 24).-Остріг.-Лист Миколи Волинського.

“Вельмишановний добродію редакторе!

Будьте ласкаві, розтлумачте мені, чи можу я одержувати в 1910 році Ваш журнал “Л.Н.В.” за 6 крб. Я –гімназист, но це Ви можете знати тільки “неофіціяльно”, бо гімназисти не мають права одержувать журнали або часописи. Для відповіді посилаю в цім –таки листі марку (7 коп.).

С поважанєм
Н.Волинский.

Адреса на другім боці:

Адресат: г. Острог Волынской губ., Новое местечко, д.Градска
Н.К.Волынскому.
24 дек. 1909 года.”

(Центральний державний історичний архів України у Києвї.-Ф.1235.-Оп.1.-№ 871.-Арк.266 – 267 зв. – Оригінал-автограф.).

Зазначимо, що дослідникам-грушевськознавцям відомий ще один лист Миколи Волинського знаменитому історику, теж написаний в Острозі і датований 1 листопада 1909 р. (Гирич І. Епістолярна спадщина Михайла Грушевського. – Київ, 1996. – с. 19).

Микола Костьович Волинський, як і його молодший брат, після закінчення Острозької гімназії теж навчався у Ніжинському історико-філологічному інституті, який не зміг закінчити, оскільки був відрахований з інституту як один із співорганізаторів нелегального відзначення сторіччя з дня народження Т. Шевченка у 1914 р. Отож вищу освіту він завершив лише у 1919 р. вже у Харківському університеті. З 1917 р. наш земляк вчителював, пізніше викладав у педінституті Ніжина, звідки за царизму був виключений, педтехнікумі Бердянська, а з 1935 по 1958 рік  (з перервою на нациську окупацію) у Слов’янському учительському (пізніше педагогічному) інституті, де в 1939 – 1941  і 1944-1954 рр. завідував кафедрою мовознавства, а в 1944-1946 рр. був деканом мовно-літературного факультету. На сайті Донбаського державного педагогічного університету, що в наші дні працює у звільненому від російських окупантів Слов’янську, можна прочитати, що Микола Костьович Волинський був першим співробітником цього вишу, який отримав вчений ступінь, захистивши у 1949 р. дисертацію на звання кандидата педагогічних наук з теми «Проблеми історизму у викладанні граматики у середній школі». Наприкінці 1950-х років  такий необхідний у справі підготовки українських мовників для шкіл Донбасу філологічний факультет у Слов’янську був закритий. М.К. Волинський виїхав у Прибалтику, де 6 серпня 1990 року помер у латвійському місті Лієпая.

Про увічнення пам’яті братів Волинських на карті Острога після здобуття Незалежності України подбав незабутній Петро Зотович Андрухов, який підтримував зв’язки із вченими випускниками нашої гімназії і їх родинами.

Микола Манько
заступник директора ДІКЗ м. Острога з наукової роботи