Брати Волинські: протест проти імперського насильства

Минулого року ми вже писали про відзначення в 1914 р. Шевченківського ювілею, яке було заборонене російською імперською владою, але, як і сама заборона, стало чинником зростання українського національного руху. Інший наш матеріал був присвячений братам Миколі (1890-1990) і Петру (1893-1992) Волинським – відомим українським вченим-філологам і педагогам вищої школи, в честь яких названа одна із острозьких вулиць.

Після закінчення чоловічої гімназії в Острозі брати навчалися в Ніжинському історико-філологічному інституті, студенти якого мали давні проукраїнські настрої, тож і самі активно включилися в громадське життя Ніжина і боротьбу проти русифікації. Велика актриса нашого народу Марія Заньковецька, яка з 1902 р. проживала в Ніжині, підтримувала прогресивну молодь і організовувала молодіжні театральні гуртки. Збереглося фото М. Заньковецької  із ніжинськими студентами, серед яких був і Микола Волинський.

Брати Волинські згадували: «Попередні читки п’єс, розподіл ролей, обговорення майбутніх постановок відбу­валося найчастіше на квартирі Марії Костянтинівни, де ми часто бували і де звичайно відбувалися самодіяльні концерти. Найбільше співали хором з «Десятків» Лисенка. Розучували їх тут же під керівництвом М.К.Заньковецької. Розучували й співали також соло, дуети, тріо. Найбільше це бували твори Глінки, Чайковського, Лисенка, Стеценка».

Активну участь студенти взяли у відзначенні 100-річчя від дня народження Т. Шевченка, хоча цей захід царський уряд заборонив проводити. Студенти розробили велику програму разом з М.Занько­вецькою, планували поставити п’єсу «Назар Стодоля» з участю великої актриси. Але чернігівський губернатор заборонив організовувати публічно ювілейний вечір. Тоді студенти провели його нелегально 25 лютого (9 березня) в одній із аудиторій. Доповідь зробив М. Волинський, проспівали «Заповіт», «Думи мої, думи мої», дві пісні з поеми «Гамалія», прочитали уривки з поеми «Сон». Організаторами цього вечора були студенти М. Гардецький, І. Капустянський, І. Дума, Н. Вузневський, Д. Заліський, О. Білич, брати Микола і Петро Волинські.

Місцева газета помістила статтю М. Волинського про Т. Шевченка. Студенти надіслали телеграму в Київ, яка була надрукована в газеті «Рада»: «Разом з усією Україною співаємо гімна Великому Кобзареві і протестуємо проти насильства, яке чинять вороги» [12]. Жандармерія довідалась про організацію шевченківського вечора і розпочала слідство. Найбільш активного організатора ювілею Т. Шевченка Миколу Волинського було виключено з інституту. (За матеріалами статті професора Г. Самойленка «Хроніка українознавчих проявів в Ніжинській вищій школі»).

Микола Манько
директор ДІКЗ м. Острога.